К.е.н. Лізогуб Р.П.

Донецький державний університет управління, Україна

Удосконалення інформаційної складової планування та управління екологічними витратами

Існуюча система інформації про природоохоронну діяльність на підприємствах України різко відстає від потреб у ній і значно гальмує подальший розвиток і вдосконалювання екологічного менеджменту. Для правильного розрахунку збитку від забруднення навколишнього середовища, ефективності природоохоронних заходів необхідний точний облік витрат на природоохоронну діяльність та її результатів.

В останні десятиліття в результаті досліджень провідних зарубіжних і вітчизняних фахівців отримали подальший розвиток питання розробки аналітичних систем збору та обробки інформації про стан навколишнього середовища, створення механізму обліку екологічних факторів у процесі економічного розвитку.

В результаті були вироблені загальні підходи, характерні для різних країн:

– рахунки підприємства мають відображати його ставлення до навколишнього середовища, як і вплив на фінансовий стан підприємства витрат, ризиків та відповідальності, пов’язаних з природоохоронною діяльністю;

– інвестори для прийняття інвестиційних рішень мають володіти інформацією про екологічні заходи і витрати, які пов’язані з природоохоронною діяльністю;

– оскільки природоохоронні заходи є також предметом управлінської діяльності, менеджери мають виявляти і перерозподіляти природоохоронні витрати так, щоб продукція була правильно оцінена, а інвестиційні рішення базувалися на реальних витратах і вигодах;

– екологічний облік повинен стати ключем до стійкого розвитку на основі дотримання принципу екологічної ефективності; при цьому екологічна ефективність (припускаючи зниження витрат підприємства на охорону навколишнього середовища при одночасному зростанні прибутковості) може бути виміряна за умови надання точної інформації про природоохоронні витрати, заощадження і вплив господарської діяльності на навколишнє середовище;

– законодавство, банки, інвестори, громадськість і конкуренція стимулюють надання звітності про природоохоронні заходи та їх ефективність.

У рекомендаціях виконавчого директора Центру ООН по транснаціональних корпораціях відзначені початкові кроки по розробці екологічного обліку і звітності, які припускають виділення екологічних видатків з інших витрат і визначення фінансових екологічних зобов'язань фірми. Тут же відзначається, що необхідно розвивати методи обліку і звітності для того, щоб включити в загальні фінансові підсумки результати програм по сталому розвиткові.

Для цього рекомендується координувати зусилля корпорацій, урядів та міжнародних організацій і провести наступні заходи:

– запровадити екологічні характеристики в бухгалтерський облік і звітність, щоб установити співвідношення між екологічними заходами підприємства, його фінансовим становищем і ступенем ефективності функціонування фірми;

– розробити методи обліку і звітності, для того, щоб у загальних фінансових підсумках враховувати результати програм по сталому розвиткові;

– включити необхідну екологічну інформацію у свої фінансові звіти перед акціонерами, кредиторами, співробітниками, урядовими відомствами, споживачами та громадськістю; відокремити екологічні витрати від інших витрат, визначити і показати окремо фінансову екологічну відповідальність, яка випливає з дотримання екологічних стандартів; розробити програми екологічного аудита.

На підставі розглянутих вище підходів можна відзначити, що екологічний облік на підприємстві – це система виявлення, виміру, реєстрації, нагромадження, узагальнення, зберігання, обробки і підготовки релевантної інформації про діяльність підприємства в області природокористування з метою передачі її внутрішнім і зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень.

Однак створення інформаційної системи про стан навколишнього середовища на макрорівні неможливо без створення подібних систем на рівні окремих підприємств. Особливу увагу при створенні такої системи повинно приділяти питанням планування та обліку екологічних витрат, а також наданню звітності по екологічній діяльності підприємств, тому що від правильного визначення екологічних витрат та їх реального виміру багато в чому залежать організація поточного фінансування природоохоронної діяльності, формування і витрата коштів екологічних фондів.

На даний момент інформація, яка повинна бути відображена в екологічному обліку охоплює такі основні позиції:

1) цільові показники, стандарти і результативні заходи за основними напрямками;

2) найважливіші екологічні аспекти діяльності підприємства, включаючи рівні викидів (скидів, розміщення відходів тощо);

3) фінансові показники і дані про майно підприємства (поточні витрати, капіталовкладення, витрати на НІОКР , витрати на після аварійні заходи, придбання об’єктів природокористування та ін.);

4) відповідальність за екологічні аварії, включаючи судові розгляди з відшкодування відповідного збитку;

5) інформація, яка міститься в додатках до фінансових звітів.

Однак, незважаючи на різноманіття форм екологічного обліку і звітності, прийнята система є , на наш погляд, недостатньою по наступних причинах:

– зростаючий інтерес усіх суб'єктів господарювання до економічно обґрунтованої інформації про природоохоронну діяльність підприємств вимагає, щоб дана інформація стала доступною для більш широкого кола зацікавлених у ній осіб . Тільки на основі аналізу фінансової звітності в комбінації з екологічною звітністю можна зробити висновки про фактичний стан справ на підприємстві . Однак існуюча система звітності не дає такої можливості, тому що її споживачами є статистичне управління , управління екологічної безпеки та вищі організації підприємств (міністерства, відомства). Крім цього, вона не підлягає публікації, а, виходить, інформація, яка представлена в цій звітності, доступна обмеженому колу осіб ;

– відсутність у Плані Рахунків окремого рахунку по обліку екологічних витрат, не дозволяє одержати повну інформації про ці витрати;

– складання форм екологічної звітності різними під­розділами підприємства вимагає наявності ефективних комунікаційних зв'язків між цими підрозділами;

– кожний з екологічних звітів підприємства присвячено одному з видів діяльності в області природокористування, але при цьому немає жодного комплексного звіту, який відображає всі екологічні витрати підприємства. Таким чином, дані, які відображені в цих звітах , розрізнені і ніяк не пов'язані між собою, що ускладнює проведення аналізу фінансового та екологічного стану підприємства при прийнятті управлінських рішень ;

  – через відсутність контролю над заповненням форм екологічної звітності найчастіше в ній приводяться неточні та суперечливі дані.

Система екологічного обліку на вугільному підприємстві повинна містити в собі три основні складові: облік екологічних витрат, облік екологічних зобов'язань, звітність про природоохоронну діяльність.

Зараз назріла необхідність реформування традиційної системи обліку і звітності на вугільних підприємствах. Для цього необхідно:

– по-перше, більш детальне і диференційоване відображення екологічних аспектів підприємства в бухгалтерському обліку, які включають усі витрати на проведення природоохоронних заходів;

– по-друге, проведення реорганізації та розширення обліку, у тому числі за допомогою складання екологічних балансів для більш повного відображення екологічних витрат та екологічних ефектів.