WEB-ресурс научно-практических конференций

Стеців С.Р.

Національний університет «Львівська політехніка», Україна

РОЛЬ ЛАГІВ У ФОРМУВАННІ МЕТОДУ РОЗПІЗНАВАННЯ ЗМІН В ПРОЦЕСІ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Потреба підприємства у впровадженні змін виникає під впливом факторів його зовнішнього та внутрішнього середовища. Рушійною силою ефективного впровадження змін на підприємстві є, безумовно, чітке розуміння їх напряму та виду. На сьогодні не дослідженим залишається питання розроблення методу ідентифікації змін, який базується на врахуванні впливу цих факторів.

При врахуванні впливу середньогалузевих показників та зацікавлених груп на діяльність підприємства слід зауважити, що вкрай рідко цей вплив є миттєвим. В такому випадку виникає часовий лаг, що передбачає отримання результатів діяльності лише через певний часовий проміжок після дії факторів впливу на них. У будівництві лаг – це усереднений період часу, що розпочинається від моменту здійснення перших інвестицій та завершується отриманням перших надходжень [1, с. 106]. В інноваційній діяльності лаг – це час від розроблення наукових пропозицій до практичного впровадження інновацій [2, с. 27]. Як у будівництві, так і в інноваційній діяльності скорочення лагів сприяє зростанню економічних ефектів від реалізації проектів. У нашому випадку, лаг впровадження змін – це період часу від моменту виявлення зрушень у результатах діяльності під впливом зовнішнього середовища до отримання очікуваної динаміки показників фінансово-економічного стану підприємства за допомогою впровадження різного виду змін. Чітко визначити тривалість періоду такого впливу є складно, адже період часу впливу галузі та зацікавлених груп залежить від низки чинників, зокрема:

· конкуренції в галузі: більш конкурентне середовище змушує підприємства діяти оперативніше, реагувати значно швидше на зміни. Значно коротшим є період впливу зовнішніх факторів у сфері інформаційних технологій, наукоємних галузях;

· темпів розвитку галузі. Чим бурхливішим є розвиток галузі, тим інтенсивнішою є боротьба за споживача. Ц е зумовлює підприємства оновлювати продукцію частіше та з врахуванням соціальних вимог та потреб;

· рівня інноваційності ринку. У [2, с. 28] наголошено на залежності рівня інноваційності галузі від стадії її розвитку. У «молодих» галузях значно коротший проміжок часу, через який відбувається вплив зовнішнього середовища на результати діяльності, ніж в «старих»;

· зміни вимог зацікавлених груп до властивостей продукту, якості послуг, умов праці та ін., зумовлені змінами суспільної думки;

· наявність специфічних та унікальних ресурсів, конкурентних переваг та маркетингових можливостей у підприємства тощо.

Очевидною ознакою сприятливого чи несприятливого впливу вищезазначених факторів на результати діяльності є динаміка показників підприємства за звітний період: квартал чи рік. На рис. 1 наведено два можливих варіанти поведінки підприємства щодо управління змінами з врахуванням фактора часу.

Рис. 1. Зміна результуючих показників діяльності підприємства з врахуванням фактора часу

Умовні позначення: А ₁ – зміни у зовнішньому середовищі, які впливають на результуючі показники; t ₁ – час, за який зміни у зовнішньому середовищі впливають на результати діяльності; А ₂ – впроваджені зміни у внутрішньому середовищі, які впливають на результуючі показники; (t ₂ + t ₃ + t ₄ ) – час, за який зміни на підприємстві впливають на результати діяльності.

При виборі підприємством варіанту поведінки ІІ зміни впроваджуватись не будуть, що свідчить про незначний або позитивний вплив зовнішніх та внутрішніх зацікавлених груп. За таких умов зникає необхідність у визначенні та скороченні часу на ідентифікацію змін, що не перебуває у центрі уваги даного дослідження. Варіант поведінки І передбачає необхідність проведення змін на підприємстві з метою покращення показників діяльності. На основі впливу А ₁ на у формується загальна картина фінансово-економічного стану на підприємстві, що зумовлює необхідність прийняття управлінського рішення про доцільність впровадження змін. У випадку ствердної відповіді виникає потреба в розпізнаванні необхідних змін. Критичний час на впровадження змін складає:

Т _{кр .} = (t ₁ + t ₂ ) + (t ₃ + t ₄ ),     (1)

де (t ₃ + t ₄ ) _– продуктивна втрата часу;

(t ₁ + t ₂ ) – малопродуктивна втрата часу.

Результати діяльності відобразимо наступною функцією:

у = f (А ₁ t ₁ + А ₂ (t ₂ + t ₃ + t ₄ )).   (2)

Зміни, що впроваджуються, відображаються на результатах діяльності в процесі їх реалізації, тому на рис. 1 t ₄ – це початок впровадження змін.

Завданням будь-якого підприємства є оперативне та коректне реагування на зміни у зовнішньому середовищі. Припускаємо, що час t ₁ не піддається контролюванню зі сторони підприємства, час t ₂ та t ₄ є короткотривалими, то таке завдання полягає у скороченні тривалості t ₃ . Підсумовуючи вищесказане, наголосимо на необхідності формування методу розпізнавання змін з врахуванням визначених лагів, що був би достовірним та простим в реалізації.

Список використаних джерел:

1. Книжнікова О.О. Комплексне врахування лагу капітальних вкладень при обґрунтуванні проектів / О.О. Книжнікова // Вісник ДНАБА . – 2010. – Вип. 3 (83). – С. 106–110.

2. Князевич А.О. Інноваційний лаг і його роль в інноваційному процесі / А.О. Князевич // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 6 (108). – С. 26–30.