WEB-ресурс научно-практических конференций

Безнесюк Я.М.

Одеський національний економічний університет, Україна

СИРОВИННИЙ РЕСУРС ЯК ДОМІНУЮЧИЙ ФАКТОР РОЗВИТКУ МЯСОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ

Для кожної країни однією з життєво важливих питань є проблема задоволення населення необхідними продуктами харчування. Від цього, залежить рівень забезпеченості продовольчої безпеки країни, яка є важливою складовою національної безпеки.

Низький рівень ефективності виробництва продуктів харчування за рядом показників погіршується. Тому проблема ефективного функціонування як виробників сировини так і переробних підприємств є актуальною і вимагає пошуку науково обґрунтованих механізмів її вирішення [1]. Особливо гостро проблема вирішення питання забезпеченості сировинними ресурсами постає в м’ясопереробній галузі, для якої ф ормування сировинного потенціалу є терміновим завданням. Вирішення цієї проблеми дасть змогу створити реальні передумови для покращення кількісних та якісних показників розвитку м’ясопереробної галузі.

Дослідження міжгалузевих зв’язків партнерів по виробництву і переробці продуктів харчування показали, що ефективність роботи переробних підприємств у сучасних умовах, їхня економічна стабільність залежать від сформованих взаємовідносин, стабільності сировинної бази [2].

Найбільш проблемним сировинним ресурсом сьогодення є сировина для виробництва м’ясної продукції до якої відноситься продукція тваринництва. За період 1990 року обсяг голів ВРХ постійно зменшується. В 2011 році по відношенню до 1990 року кількість голів ВРХ становить лише 18,25%, корів та свиней відповідно 31,5% та 40, 98%. Така динаміка свідчить про нездатність агросектора забезпечити вітчизняною переробні підприємства відповідної галузі.

Динаміка поголів’я ВРХ, корів та свиней по Україні наведена рис. 1.

Рис. 1. Динаміка поголів’я тваринництва за 2006–2011 роки [3] .

Як свідчать дані наведеного рис. 1, поголів’я ВРХ взагалі та корови, зокрема, мають постійну тенденцію до зниження. В той же час зростає частка виробництва свинини. Ці дві тенденції є прямим відображенням динаміки зміни поголів’я великої рогатої худоби і свиней. Ситуація, що склалася негативно впливає як на обсяги виробництва так і на споживання м’ясної продукції, яке зменшилось по відношенню до 1990 року майже вдвічі.

Сьогодні, в умовах постійних змін у розвитку ринку сировини та існуючої необхідності формування цивілізованих правил гри на цьому ринку, виникає необхідність в постійному аналізі тенденцій ринку сировини, прогнозі його розвитку і рішенні проблем пов’язаних із забезпеченням підприємств харчової промисловості в необхідному об’ємі високоякісною сировиною.

У даний час всі ланки виробництва продукції, від виробництва сировини до готової продукції, функціонують у режимі організаційного відокремлення і кожний суб'єкт керується своїми господарськими інтересами. Побудувати єдину економічну політику можна тільки на базі спільних економічних інтересів. Одним із важливих шляхів у вирішенні цього складного завдання є інтеграція між виробниками сировини та м’ясопереробними підприємствами. Інтеграція повинна об'єднати процеси спеціалізації, концентрації, кооперації та комбінування виробництва м’ясних продуктів, що дозволить органічно поєднати виробництво сировини з промисловою переробкою, транспортуванням та зберіганням.

На практиці склалося так, що одиниця виробленої сирої продукції завжди оцінювалася нижче, ніж одиниця виготовленого напівфабрикату або готового товару.

В умовах, коли позитивні кінцеві результати отримують тільки переробні підприємства, сільськогосподарським товаровиробникам стає все більш невигідно виробництво і продаж сировини. Саме це обумовлює необхідність їх інтеграції, яка повинна ґрунтуватися на чіткому визначенні матеріально-грошової участі кожного партнера у всьому технологічному циклі від виробництва сировини до отримання кінцевого продукту.

Проведені дослідження на ринку м’ясних продуктів показали, що їх виробництво залежить від рівня співробітництва з виробниками сировини та станом забезпечення сировиною м’ясопереробних підприємств. На жаль, організаційна відокремленість аграрних галузей породжує низку проблем, вирішення яких можливо завдяки розвитку інтеграційних процесів та формування інтеграційних об'єднань.

Виходячи з результатів аналізу ринку м’ясних продуктів головним завданням переробних підприємств на сучасному етапі має стати збільшення обсягів виробництва якісної продукції, розширення асортименту, модернізація виробництва, зниження собівартості готової продукції, тощо. Однак усі ці завдання неможливо виконати без розвиненої сировинної бази. Саме сировинні ресурси є головним чинником сталого розвитку підприємств що виробляють харчові продукти та забезпечують продовольчу безпеку держави.

Список використаних джерел:

1. Апапій В.В. Торгівля в системі міжгалузевого обміну АПК / В.В. Апапій // Економіка АПК. – 2008. – № 7. – С. 111–116.

2. Левчук Н.И. Состояние и проблемы развития рынка мясной продукции в Украине /   Н.И. Левчук   // Мясное дело . – 2007 . – № 3 . – С . 38 – 41 .

3. С татистичний збірник за 2010 рік [ Електронний ресурс] . – Режим доступу: http:// www . ukrstat . gov . ua