WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Проданчук М.А.

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці, Україна

ПОПРОЦЕСНИЙ МЕТОД КАЛЬКУЛЮВАННЯ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

За об’єктами обліку витрат виділяють попроцесний (по передільний) позамовний методи калькулювання. Даному дослідженню присвятили свої роботи І.А. Басманов, А.С. Бакаев, П.С. Безруких, Ф.Ф. Бутинець, Н.Д. Врублевский, А.А. Додонова, В.П. Івашкевич, Р.С. Каплан, П.А. Костюк, А.Ш. Маргуліс, В.Ф. Палій, Н.Г. Чумаченко та інші.

Ряд аграрних підприємств у процесі виробництва продукції використовують попередільний метод, який характеризується послідовною переробкою промислової і сільськогосподарської сировини. Особливістю такого виробництва є послідовність технологічних стадій, які називаються переділами. Переділ – це сукупність технологічних операцій, які завершуються виробництвом проміжного продукту (напівфабрикату) або отриманням готової продукції [1].

Суть даного методу полягає в тому, що витрати відображаються в поточному обліку не за видами продукції, а за переділами процесу виробництва. Даний метод притаманний підприємствам що мають масовий характер виробництва продукції з однорідними матеріалами і сировиною та спорідненими технологіями. Об’єктом обліку витрат за використання попередільного методу є кожний самостійний переділ, а об’єктом калькулювання – вид чи група кожного переділу.

Розрізняють простий, або його називають однопередільний метод та багатоступеневий (багатопередільний) метод. Простий метод використовують на тих підприємствах, де випускається один вид продукту. Він характеризується тим, що технологічний процес виробництва продукції від першої операції до останньої відбувається в одному переділі, який і є об’єктом для калькулювання собівартості продукції. Він менш трудомісткий, але не завжди дає можливість обчистити достовірно собівартість.

Багатоступеневий метод характеризується тим, що виробництво продукції на підприємстві поділено на ряд технологічних процесів, які представляють собою переділи, де на кожному із них одержують напівфабрикат, який являється об’єктом для калькулювання. Завершальний етап виробництва продукції відбувається на останньому переділі. У практичній діяльності даний метод трудомісткий. Він вимагає відокремленого обліку витрат не лише за переділами, а й за окремими видами продукції.

Проф. Ф.Ф. Бутинець вказує на те, що попередільний метод на підприємстві може бути організований за одним із наступних варіантів: напівфабрикатним та безнапівфабрикатним. Сутність першого варіанту полягає в тому, що на рахунках бухгалтерського обліку відображається рух напівфабрикатів, розраховується їх собівартість та вводиться комплексна стаття «Напівфабрикати власного виробництва». При цьому собівартість напівфабрикатів попередніх цехів включається до витрат на виробництво напівфабрикатів наступних цехів. За безнапівфабрикатного варіанту, облік руху напівфабрикатів обмежується оперативним обліком в натуральному вираженні і, відповідно, собівартість напівфабрикатів не обчислюється [2].

На нашу думку, розглянуті вище види попередільного методу не впливають на методику розрахунку собівартості, а відображають лише рівень складності процесу групування витрат та обчислення собівартості продукції.

Собівартість продукції попроцесним методом обчислюється шляхом визначення витрат за технологічними процесами, а потім за окремими видами продукції (за статтями витрат). За допомогою попроцесного методу є можливим здійснювати контроль і аналіз витрат за виробничими процесами та їх регулювання, з метою досягнення максимальної ефективності підприємства.

У закордонній літературі зазначається, що попроцесний метод використовується там, де протягом тривалого часу масова продукція проходить обробку за декількома стадіями, що називаються переділами. Тобто, поняття попроцесного калькулювання в зарубіжній літературі близьке за змістом до поняття попередільного у вітчизняній [3]. Тому можна вважати, що попроцесний метод є видом попередільного методу обліку.

Так, відповідно до інших галузей економіки, виробництво сільськогосподарської продукції характеризується різною тривалістю операційних циклів. В рослинництві характерні процеси виробництва такі як обробіток ґрунту, посів, догляд за ними і збір урожаю. У тваринництві технологія вирощування біологічних активів і сільськогосподарської продукції не збігається в часі. Так, вирощування великої рогатої худоби відбувається за такими виробничими процесами – народження, відлучка, випоювання, утримання та відгодівля. Це потребує чіткого розмежування витрат за кожним виробничим процесом, який обумовлений відповідними біологічними законами.

Отже, переваги попроцесного (попередільного) методу калькулювання полягають в тому, що можна здійснювати аналітичний облік витрат на виробництві за об’єктами калькулювання. Калькуляція здійснюється у розрізі видів або груп продукції за технологічними переділами, процесами. Збір інформації про витрати для систематизації її на рахунках бухгалтерського обліку є менш трудомістким у порівнянні із позамовним методом.

Список використаних джерел:

1. Бакаев А.С. Бухгалтерский учет: учебник / А.С. Бакаев, П.С. Безруких, Н.Д. Врублевский и др.; под ред. П.С. Безруких. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Бухгалтерский учет, 2002. – 719 с.

2. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік: підручник для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» вищих навчальних закладів / Ф.Ф. Бутинець, Т.В. Давидюк, Н.М. Малюга, Л.В. Чижевська; за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця; 2–ге вид., перероб. і доп. – Житомир: ПП «Рута», 2002. – 480 с.

3. Lucey T. Management Accounting, PP Publications Aldine House. – London, 1996. – 598 p.