WEB-ресурс научно-практических конференций

Бохняк Н.І., Морозюк Д.І., Полагнин Д.Д.

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці, Україна

ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ

Взаємозалежність національних економік, вплив світової кризи на валютну систему обумовлюють посилення ролі валютної політики як інструмента реалізації фінансової політики держави. Збільшення обсягів валютних операцій в Україні, ефективна організація зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання, розбудова національної валютної системи та повноцінного валютного ринку вимагають підсилення державного регулятивного впливу на діяльність суб’єктів валютних відносин.

Вивченню системи валютного регулювання, проблем та перспектив розвитку валютних відносин присвячено багато праць сучасних вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема: В.Г. Брюков , В.І. Міщенко, С.Г. Арбузов , Т.Г. Савченко, О. Стеценко , М.А. Єпіфанова, І.В. Корнєва та ін.

Ефективне поєднання методів валютного регулювання є одним із найголовніших принципів валютної політики. Цей принцип полягає у забезпечені виконанні основних засад грошово-кредитної політики та досягнення розвитку валютного ринку. Щоб здійснити оцінку ефективності системи валютного регулювання в Україні, слід порівнювати фактичні результати із показниками, задекларованими засадами грошово-кредитної політики.

Спеціальним законодавчим актом у сфері валютного регулювання, який визначає сферу застосування валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

В українському законодавстві немає чіткого визначення поняття «валютне регулювання». Однак існують безліч думок та трактувань серед багатьох вчених щодо цього. Так, С.Г. Арбузов , Ю.В. Колобов , В.І. Міщенко, С.В. Науменкова вважають, що валютне регулювання – це діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями [1, с. 81].

Сучасні дослідження валютного регулювання підтверджують те, що в розвинутих країнах з повністю конвертованою валютою, що має високу ліквідність і виконує функцію засобу платежу на світових ринках, центральні банки використовують ринкові (економічні або прямі) методи для підтримки курсу валюти [4, с. 234].

Головним органом контролю та регулювання на валютному ринку України є Національний банк України. На основі нормативно-правових актів та законів встановлює відповідні курси валюти, здійснює ряд протекціоністських заходів щодо національної валюти, таких як валютні інтервенції та міжнародні резерви, формуючи відповідний попит та пропозицію на гроші.

Валютна інтервенція – це пряме втручання центрального банку в операції на валютному ринку з метою впливу на обмінний курс національної валюти через операції з купівлі-продажу іноземних валют [2].

Міжнародні резерви – ліквідні фінансові активи, що складаються з високоліквідних активів Національного банку України в іноземних валютах та монетарного золота, що перебувають в управлінні та обліковуються на балансі Національного банку України [6].

До повноважень НБУ належать і регулювання, і моніторинг всіх операцій, що здійснюються в іноземній та національній валюті. Таким чином він слідкує за станом як і внутрішнього, так і зовнішнього боргу, платіжним балансом, відповідно за сумою експорту та імпорту товарів та послуг, формуючи при цьому курси валют. Відповідно сальдо платіжного балансу на кінець 2011 року становило – 9 006 млн. дол. США, що становить 5,5% до ВВП, а сума валового зовнішнього боргу на кінець 2011 року становить 126 236 млн. дол. США, що становить 76,6% до загальної суми обсягу ВВП.

Рис. 1. Офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України, середній за період [3, с. 81]

На рис. 1 зображено динаміку офіційного курсу гривні до долара США. Протягом періоду від 2005 року до початку 2012 року відбулася значна його зміна. Так, за період 2005–2007 рр. спостерігалася стабільність курсу національної валюти. Але протягом 2008–2009 рр. відбулося різке підвищення: з 526,72 грн. до 100 доларів США – 2008 рік, до 779,12 грн. – 2009 рік. Надалі курс відносно стабілізувався і уже в січні 2012 року становив 798,98 грн. до 100 доларів США. Упродовж січня поточного року курс становив 798, 97 грн. за 100 дол. США, а у на кінець березня – 798, 67 грн. за 100 дол. США.

У січні 2012 року на фоні перевищення надходжень іноземної валюти від нерезидентів над переказами на їхню користь, спостерігалось скорочення операцій з іноземною валютою. Сальдо валютних інтервенцій НБУ було від’ємним. Динаміка офіційного курсу гривні до євро визначалася коливанням євро на міжнародних ринках – упродовж місяця відбулося його зниження на 1,71% – до 1 047, 45 грн. за 100 євро [3, с. 50].

Валютні інтервенції також мали чималий внесок у формування грошово-кредитної політики держави. Зокрема, з початку 2009 року до другого кварталу, проводилися інтервенції з продажу валюти, лише у третьому кварталі 2010 року відбулися операції купівлі іноземної валюти, а згодом від четвертого кварталу до кінця 2011 року спостерігається від’ємне сальдо валютних інтервенцій [5].

Рис. 2. Офіційні резервні активи (залишки коштів на кінець періодів) [3, с. 74]

За останні сім років офіційні резервні активи суттєво змінювались (рис. 2). Динаміка руху офіційних резервних активів спостерігається різними коливаннями: від 2005 року по 2007 рік різке збільшення, до 2009 зменшення, і на кінець 2009 року активи становили 26 505 млн. дол. США. У 2010 році вони зросли на 30,5% і становили 34 576 млн. дол. США. На початок 2012 року резерви становили 31 364 млн. дол. США.

Так, у січні поточного року НБУ здійснював операції з купівлі та продажу іноземної валюти. За місяць було сформовано від’ємне сальдо валютних інтервенцій у розмірі 893,5 млн. дол. США в еквіваленті. НБУ підтримав платежі НАК « Нафтогаз України» за її зовнішніми контрактами. Це спряло своєчасній оплаті за імпортований у грудні природний газ і з одночасним збереження прогнозованої курсової динаміки гривні. Обсяг міжнародних резервів за місяць зменшився на 1,35% – до 31,4 млрд. дол. США в еквіваленті [3, с. 50].

Підсумовуючи вище сказане, можна виділити основні напрями подальшого вдосконалення валютного регулювання як складової грошово-кредитної політики. А саме: забезпечення стабільності гривні та достатнього обсягу золотовалютних резервів, зниження доларизації економіки шляхом підвищення привабливості національної валюти, стимулювання експорту та збалансованості платіжного балансу, поточне регулювання системи валютних обмежень та економічних нормативів, вдосконалення структури внутрішнього валютного ринку та створення сприятливих умов для інвестування в національну економіку [6].

Таким чином, валютне регулювання відіграє значну роль у грошово-кредитній політиці держави. За допомого регулювання встановлюється відповідний запас тієї чи іншої валюти, та випускаються в обіг, при цьому не зашкоджуючи стабільності національної грошової одиниці. Уряд держави, в т.ч. Національний банк України, формує відповідну стратегію розвитку грошової системи та корегує її відповідно до зміни впливу зовнішніх та внутрішніх факторів. На сучасному етапі розвитку економіки найбільш дієвими та поширеними способами є курси валюти, резерви та інтервенції. Загалом офіційний валютний курс гривні до долара становить 798,67 грн. за 100 дол. США (спостерігається зростання рівня курсу протягом останніх трьох років), сума валютних резервів становить близько 31,4 млрд. дол. США (спостерігається тенденція до зменшення обсягу) [3, c. 74, 81].

Список використаних джерел:

1. Банківська енциклопедія / [С.Г. Арбузов , Ю.В. Колобов , В.І. Міщенко, С.В. Науменкова ]. – К.: Знання, 2011. – 502 с.

2. Мороз А.М. Центральний банк та грошово-кредитна політика: підручник / А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна ; за ред. д-ра екон . наук, проф. А.М. Мороза і канд. екон . наук, доц. М. Ф. Пуховкіної . – К.: КНЕУ, 2005. – 556 с.

3. Бюлетень Національного банку України. – 2012. – № 3. – 203 с.

4. Корнєва І.В. Регулювання валютного курсу в умовах світової фінансової кризи / І.В. Корнєва // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 8. – С. 233–237.

5. Про стан платіжного балансу в 2011 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=91916

6. Стеценко О. Міжнародні резерви та ліквідність в іноземній валюті [Електронний ресурс] / О. Стеценко . – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=52491