WEB-ресурс научно-практических конференций

Бортіка Л.І.

Буковинський державний фінансово-економічний університет, Україна

ЗАХОДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ МІНІМІЗАЦІЇ ПРОБЛЕМНИХ КРЕДИТІВ В УКРАЇНСЬКИХ БАНКАХ

Проблема конфлікту "боржник-кредитор" є об'єктивною за своїм характером і надто важливою для українського суспільства, оскільки від її стану певним чином залежить сталість загальноекономічних процесів.

Це питання на сьогоднішній день є дуже актуальним для банківського сектору, фінансової сфери та економіки країни в цілому. Тому від банків вимагається підвищення ефективності діяльності, удосконалення методичних підходів до забезпечення фінансової стійкості шляхом більш повного використання банківських інструментів і послуг, ефективного управління банківською діяльністю в умовах нестабільного зовнішнього середовища, входження банків до різного виду фінансово-промислових об'єднань, фінансового оздоровлення на основі реорганізації через злиття й приєднання, створення банківських корпорацій і холдингів.

Проблеми проблемних кредитів, методів їх повернення, шляхи мінімізації та діагностику кредитного портфелю знайшли своє відображення в працях О.М.  Лаврушина , А.Н. Мороза, Г. Таскі , О. Куценко, С. Івасів, В.М. Галасюка , В.М. Костюченко , М.Д. Білик, Ф.Ф. Бутинця , О.В. Васюренка , В.В. Вітлінсько­го , А.М. Герасимовича, А.В. Головача, Н.А. Головач, Р.А. Гриценка , О.Д. Зару­би, В.Б. Захожая , Б.С. Івасіва , М.Р. Ковбасюка, Г.О. Кравченко, В.Д. Лагутіна , І.М. Лазепка , Б.Л. Луціва , А.М. Мороза, Л.О. Примостки, М.Ф. Пуховкіної , О.І.  Лаврушиненої , Г.С. Панової та інших.

Те, як зростають обсяги проблемних кредитів в баках України ми можемо побачити у статистичних фінансових звітах Національного банку України. Якість кредитного портфелю знижується, оскільки в загальному об'ємі кредитів проблемна заборгованість за аналізований період займає все більший відсоток: станом на 01.01.2012 проблемні кредити досягають максимального значення у 77591 млн. грн., що складає 10,4% в загальному обсязі кредитного портфелю банківських установ. З кожним роком питома вага проблемної заборгованості збільшує свої розміри від 2,43 до 10,4% за 2009-2011 роки [5]. Засобами боротьби в Україні із проблемними активами для фінансових установ на сьогодні є:

-    колекторські компанії, діяльність яких нечітко врегульована і, окрім часткового повернення сумнівних активів у розряд ліквідних, спричинює вороже ставлення та неприйняття агресивних методів роботи з їхнього боку стосовно позичальників. Тобто їхня діяльність натикається на великий спротив громадськості та зупиняється на юридичному шляхові вирішення конфлікту;

- реструктуризація заборгованості позичальника за заздалегідь розробленими банком кількома варіантами, з огляду на оптимальний варіант для позичальника (пониження ставки, збільшення терміну кредиту, "кредитні канікули" тощо);

-    звернення стягнення на заставне майно, яке потребує тривалого юридичного супроводу, додаткових затрат, натикається на законодавчі обмеження щодо звернення стягнення на майно і, враховуючи його знецінення, не дає змоги повністю відшкодувати проблемний актив [2].

-    ліквідація ліцензій у банках, які не справляються з поверненням боргів позичальників;

-    покращення банківського менеджменту;

Але ці засоби потрібно належним чином модернізувати під реальний стан банківської діяльності та кредитних портфелів комерційних банків України.

Комітет з економічних реформ при Президентові України проводить ряд реформ для подолання проблеми з неповерненими кредитами, де зачіпається і мінімізація проблемних позичок у комерційних банках України. Отже, для зниження частки проблемних активів за Програмою економічних реформ України на 2010-2014 роки необхідно:

1)    обрати й реалізувати модель реструктуризації проблемних активів у банківській сфері, наприклад, створити банк проблемних активів або перехідний банк (із залученням держави або приватних інвесторів);

2)    спростити механізми продажу, передачі, списання поганих активів, у тому числі у межах проведення досудових процедур;

3)    посилити пруденційний нагляд за діяльністю банків і ввести систему пруденційного нагляду за небанківськими фінансовими установами.

За цією Програмою економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки плануються такі результати:

1) зниження частки проблемних активів у загальному портфелі активів банків та інших фінансових установ до 7-8 % до 2011 року, 5 % – до 2014 року.

2) збільшення середнього рівня власного капіталу банків не менше ніж удвічі до 2014 року [4].

У 2011 році було ще одне нововведення у керуванні проблемними кредитами. Банки, керуючись нормами підпункту Податкового кодексу України, згідно з Порядком, затвердженим постановою Національного банку України №172 від 01.06.2011, мають право списувати за рахунок страхового резерву заборгованість, яка визнана безнадійною відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, у тому числі у разі невідповідності визначеним у Податковому кодексі ознакам безнадійної заборгованості, без віднесення у подальшому цього страхового резерву на дохід банку [3].

Також упродовж 2009–2011 років активувалася передача проблемних активів в управління третій особі (колектору) та продаж проблемних активів непов'язаній фінансовій компанії на умовах факторингу.

За чотири місяці 2011 року банки продали колекторським і факторинговим компаніям понад 1,5 млрд. грн кредитів за 1-11% від їх номінальної вартості. Основними покупцями боргів виступають колекторські компанії Credit Collection Group ( CCG ), " Укрфінанс ", " Еколл ", CredEx і " Укрборг " [1, с. 42].

Щоб забезпечити собі нормальну роботу, українські банки вирішили з 2011 року продати колекторським компаніям 45–50% від кредитного портфеля проблемних кредитів. Перспективу зменшення у банків частки проблемних активів і страхових резервів, сформованих під них, є не стільки в ліквідації даного класу заборгованості, скільки в нарощуванні обсягу виданих кредитів і продажу "проблемки" третім особам для очищення балансу [3].

За наявності проблемних активів у період кризи в значної кількості банківських установ України та їхній можливий приріст через поглиблення кризових явищ, не важко спрогнозувати, що поширення кількості проблемних активів призведе до паралічу банківської системи України. Проте, існує багато ідеально-теоретичних заходів до мінімізації проблемних кредитів, але чи є вони ефективними у практиці з нашою непостійною політичною та економічною ситуацією? Програма на 2010–2014 роки складена, будемо чекати на результати, які заплановані в ній, та сподіватися на ефективну роботу самих банків з погашенням заборгованостей позичальниками.

Список використаних джерел:

1.   Гречина І.В. Аналіз якості управління проблемними кредитами у банках України / І.В.  Гречина  // Фінансовий ринок України. – 2010. – № 10. – С. 42.

2.   Тушницький А.Р. Вплив проблемних активів на стабільність функціонування банківської системи України / А.Р. Тушницький // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. – № 20.5. – С. 56-60.

3.   Офіційний сайт Телевізійної служби новин [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tsn.ua

4.   Офіційний сайт Президента України Віктора Януковича [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua

5.   Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bank.gov.ua