WEB-ресурс научно-практических конференций

Д.е.н. Харазішвілі Ю.М., к.е.н. Коваль О.П.

Національний інститут стратегічних досліджень, м. Київ, Україна

ВПЛИВ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОЇ НАКОПИЧУВАЛЬНОЇ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ

НА РІВЕНЬ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Запровадження загальнообов‘язкової накопичувальної пенсійної системи (системи ІІ рівня), яке, за деякими оцінками, може відбутись у 2014 році, по різному впливатиме на показники соціально-економічного стану держави. Безумовно позитивний вплив слід очікувати на ВВП, заробітні плати та пенсії. Разом з тим вплив запровадження системи на баланс ПФУ є неоднозначним (при деяких варіантах позитивним, при інших – негативним). Така невизначеність робить нагальною необхідність комплексної оцінки впливу запровадження системи ІІ рівня на економічну безпеку держави.

Наразі існує офіційна методика розрахунку рівня економічної безпеки України [1]. Серед інших індикаторів, що використовуються вказаною Методикою, є група індикаторів стану соціальної безпеки України, яка складається з 14 одиниць. Серед них лише один індикатор опосередковано характеризує таку соціально важливу сферу, як пенсійне забезпечення, а саме: відношення мінімального розміру пенсії за віком до прожиткового мінімуму.

На нашу думку, вказана Методика в пенсійному аспекті має щонайменше дві вади:

1. Вплив пенсійної системи, яка, серед іншого, є складовою частиною фінансової системи держави, не може бути описаний лише одним індикатором. Достатньо згадати, що бюджет ПФУ є зіставним з державним бюджетом України. Планові дотації та кошти на покриття дефіциту бюджету ПФУ сягають 20% держбюджету. Отже фінансовий стан ПФУ є безумовним чинником економічної безпеки України.

З іншої сторони, інвестування пенсійних активів Накопичувального фонду, як це передбачено ст. 88 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» [2], також є суттєвим чинником економічної безпеки країни, оскілки впливає на динаміку ВВП, заробітних плат та пенсій.

2. Існуючий індикатор не є інформативним показником в силу невизначеності його застосування. В економічному контексті мінімальний розмір пенсії та прожитковий мінімум є не більш ніж певними (соціальними) орієнтирами. Вони можуть виконувати роль своєрідних граничних значень, але їх використання в жодному разі не може висвітлити повну картину впливу стану пенсійної системи на економічну безпеку країни.

Крім того, існуюча Методика має певні недоліки, які ускладнюють її використання. Наприклад, штучне огрубіння нормалізованого показника в діапазоні оптимальних значень (прирівнювання до 1) та за межами порогових значень (прирівнювання до 0), що призводить до зникнення частини інформації; визначення середньоарифметичного значення інтегрального індексу, розрахованого за різними масштабними діапазонами, що еквівалентно складанню правильних дробів не приводячи їх до спільного знаменника.

Отже для повної, неупередженої та всебічної оцінки впливу стану пенсійної системи на рівень економічної безпеки України автори пропонують використовувати наступні індикатори:

1. Частка пенсій у ВВП. Індикатор має відображати процент ВВП, що підлягає перерозподілу через пенсійну систему. Індикатор є дестимулятором. Обраховується як відношення щорічних сукупних видатків ПФУ до ВВП:

,    (1)

де – сукупні видатки ПФУ у і-ому році,

– ВВП в і-ому році.

2. Частка оплати праці у випуску продукції. Індикатор є стимулятором. Обраховується як відношення показника в і-ому році до оптимального:

, (2)

де – частка оплати праці у випуску продукції,

=0,382 (оптимальне значення показника) [3].

3. Співвідношення дефіциту бюджету ПФУ до ВВП. Індикатор має відображати долю ВВП, що йде на покриття дефіциту бюджету ПФУ. Індикатор є дестимулятором. Обраховується як відношення дефіциту бюджету ПФУ до ВВП.

  , (3)

де – бюджет ПФУ у і-ому році,

– ВВП в і-ому році.

4. Рівень ефективності впливу системи ІІ рівня на заробітну плату. Індикатор має відображати вплив пенсійних інвестицій на статки працівників. Індикатор є стимулятором. Обраховується як відношення середніх зарплат однорівневої та дворівневої систем.

, (4)

де – середня заробітна плата у і-ому році,

– середня заробітна плата для однорівневої пенсійної системи в і-ому році.

5. Рівень ефективності впливу системи ІІ рівня на пенсії. Індикатор має відображати вплив пенсійних інвестицій на статки пенсіонерів. Індикатор є стимулятором. Обраховується як відношення середніх пенсій однорівневої та дворівневої систем.

  ,   (5)

де – середня пенсія у і-ому році,

– середня пенсія для однорівневої пенсійної системи в і-ому році.

Вказані індикатори доцільно об‘єднати у окрему групу індикаторів пенсійної безпеки у складі індикаторів стану соціальної безпеки України.

Для розрахунку рівня ВВП, заробітних плат та пенсій авторами було зроблено прогноз соціально-економічного розвитку України до 2050 року [4]. За результатами прогнозу було обраховано індикатори пенсійної безпеки згідно методики [5]. Після цього методом “зважених сум” було обраховано інтегральний індикатор за формулою:

  (6)

де – вагові коефіцієнти. Для їх визначення використовувалась модель головних компонент.

Індикатори пенсійної безпеки та інтегральний індикатор обраховувались для чотирьох сценаріїв:

·    однорівнева пенсійна система (солідарна система);

·    дворівнева система (солідарна та загальнообов‘язкова накопичувальна). Інвестиції активів Накопичувального фонду в реальний сектор економіки дорівнюють 0%;

·    дворівнева система. Інвестиції активів Накопичувального фонду в реальний сектор економіки дорівнюють 50%;

·    дворівнева система. Інвестиції активів Накопичувального фонду в реальний сектор економіки дорівнюють 100%.

Результати дослідження, представлені на рис. 1, дозволяють дійти таких висновків.

Рис. 1. Значення інтегрального індикатора пенсійної безпеки

1. Загальна динаміка інтегрального індикатору пенсійної безпеки може бути охарактеризована наступним чином. На періоді до 2023 року спостерігається зростання показника, обумовлене позитивною зміною коефіцієнту системного навантаження внаслідок пенсійної реформи 2011 року.

У 2024 році дія ефекту підвищення пенсійного віку для жінок закінчується, отже в подальшому спостерігаймо стале зниження індикатору пенсійної безпеки: у 2033 році він виходить з оптимального коридору та наближається до нижнього порогового значення, а у 2050 році може перетнути його з наступною тенденцією до подальшого зниження.

2. Запровадження системи ІІ рівня не змінює загальної динаміки показника на висхідній хвиля (до 2023 року). Разом з тим інтенсивність зростання індикатора змінюється зворотно пропорційно: чим більше активів Накопичувального фонду спрямовується на інвестиції, тим більше дефіцит бюджету ПФУ, а отже тим повільніше зростає значення індикатору. При І=100% збільшення дефіцити ПФУ майже повністю нівелює позитивний ефект від збільшення пенсійного віку для жінок.

3. При сценарії І=50% значення інтегрального показника пенсійної безпеки у 2048 році стабілізується з подальшою зміною динаміки на позитивну. При сценарії І=100% така зміна відбувається у 2046 році. При сценарії І=100% загальний рівень просідання показника в коридорі між нижніми пороговим та оптимальним значеннями менше, ніж при сценарії І=50%.

4. Динаміка інтегрально показника пенсійної безпеки для усіх трьох сценаріїв дворівневої системи дає підстави припустити, що показник не вийде за межу нижнього порогового значення. Тоді як для сценарію однорівневої системи може бути справедливим зворотне припущення: після 2050 року індикатор з великою долею ймовірності вийде за межу нижнього порогового значення.

Список використаних джерел:

1. Методика розрахунку рівня економічної безпеки України, затверджена наказом Міністерства економіки України від 2 березня 2007 року № 60.

2. Закон України "Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058–І V.

3. Харазішвілі Ю.М. Вимірювання тіньового ВВП за допомогою функцій сукупного попиту та сукупної пропозиції / Ю.М. Харазішвілі // Економіка України. – 2007. – № 1. – С. 57–63.

4. Харазішвілі Ю.М., Коваль О.П. Запровадження загальнообов‘язкової накопичувальної пенсійної системи: вплив на соціально-економічні показники / Ю.М. Харазішвілі, О.П.   Коваль // Інтеграційні процеси та пріоритетні орієнтири розвитку економіки України: економіка, фінанси, право: зб. матеріалів XV Міжнародної науково-практичної конференції: 27 квітня 2012 р. – К.: УДУФМТ, 2012. – С. 373–376.

5. Сухоруков А. Теоретико-методологічний підхід до інтегральної оцінки та регулювання рівня економічної безпеки держави / А. Сухоруков, Ю. Харазішвіді // Банківська справа. – 2011. – № 4. – С. 13–32.