WEB-ресурс научно-практических конференций

ОСНОВИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ

Н.М. Малюга

Інвентаризація виступає невід’ємним елементом методу бухгалтерського обліку, адже в господарській діяльності підприємств існують явища, які можна виявити з метою постановки на облік лише шляхом інвентаризації.

Існує багато підходів до визначення інвентаризації: її називають перевіркою, перерахунком в натурі, процесом підтвердження облікової (звітної) інформації, методом фактичного контролю. Вважаємо, що інвентаризацію в бухгалтерському обліку необхідно визначати виходячи зі змісту предмету останнього, який утворюють факти господарського життя (ФГЖ), що, в свою чергу, поділяються на дії та події. В першому випадку (дії) інвентаризація застосовується як прийом бухгалтерського контролю з метою підтвердження облікових даних фактичними. У другому випадку (події) інвентаризація є єдиним способом постановки об’єкта на облік (див. рис. 1). Підхід до визначення місця інвентаризації в бухгалтерському обліку, що має предметний характер, пропонується вперше.

Необхідним є визначення меж застосування інвентаризації в бухгалтерському обліку. Предмет бухгалтерського обліку може розглядатись як сукупність об’єктів: 1)що забезпечують господарську діяльність (засоби і джерела); 2) що утворюють господарську діяльність (господарські процеси). Перша група об’єктів утворює статику обліку (такі об’єкти відображаються на балансових рахунках, що мають залишки на конкретну дату). Друга група об’єктів утворює динаміку обліку (такі об’єкти відображаються на рахунках доходів і витрат, які не мають залишків і в балансі не відображаються). Вважаємо, що інвентаризація в бухгалтерському обліку застосовується лише до об’єктів, які утворюють статику обліку (можуть мати залишки). Це стосується і об’єктів позабалансового спостереження.

Рис.1. Місце інвентаризації в обліковому процесі (предметний підхід)

Виходячи з викладеного, основними завданнями інвентаризації в бухгалтерському обліку є наступні:

– постановка об’єкта на облік (у випадку подій);

– виявлення відхилень облікових даних від фактичних в ході поточної діяльності (контроль діяльності матеріально-відповідальних осіб);

– підтвердження показників звітності.

Названі завдання інвентаризації відрізняються залежно від стадій діяльності підприємства (створення підприємства, його діяльність, ліквідація) та від етапів облікового процесу (постановка на облік, поточний облік, складання звітності) (див. табл. 1).

У нових умовах розвитку економіки в діяльності підприємств з’являються нові об’єкти, які підпадають під дію інвентаризації, але за якими відсутні методики її проведення. Серед таких об’єктів – земля, лісові та водні угіддя, інтелектуальний капітал (як об’єкт нематеріальних активів), нові фінансові інструменти, податкові розрахунки. У зв’язку з цим актуальними стають проблеми розробки методик інвентаризації вказаних об’єктів.

Таблиця1. Завдання інвентаризації залежно від стадій діяльності підприємства та етапів облікового процесу

У зв’язку з роздержавленням економіки виникла проблема порядку призначення інвентаризації та відшкодування виявлених збитків. Так, існуючі методики передбачають перерахування в бюджет частини відшкодованого винною особою збитку внаслідок виявлених в ході інвентаризації відхилень. Вважаємо такий порядок доцільним лише для державних підприємств. Для підприємств недержавної форми власності всі рішення за наслідками інвентаризації повинен приймати власник або вищий орган управління (але з урахуванням ситуації, при якій має місце податковий кредит за об’єктами, недостачу яких виявлено).

Доцільним є визначення змісту інвентаризації залежно від її місця в господарському процесі: як елемента методу бухгалтерського обліку (з окресленими завданнями) та методу господарського контролю. Хоч це і не впливає на методику інвентаризації об’єктів, але має принципові відмінності при її організації (порядку призначення, складу інвентаризаційних комісій, прийняття рішень за її наслідками).