WEB-ресурс научно-практических конференций

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПЕРЕХОДУ НА МСФЗ

А.В.Рабошук

Останнім часом все більше уваги світова спільнота приділяє запровадженню Міжнародних стандартів фінансової звітності до облікової практики окремих категорій господарюючих суб’єктів . В Україні процес переходу на міжнародні стандарти супроводжується гострими дискусіями та різними підходами до вирішення даного питання. З введенням МСФЗ на українському правовому полі України виникає безліч проблем та ситуацій технічного характеру. По-перше, суб’єкти господарювання, які повинні будуть складати звітність відповідно до вимог МСФЗ, мають вкласти значні кошти на впровадження нових стандартів і покриття відповідних витрат; по-друге, постає питання контролю якості бухгалтерської звітності, складеної за МСФЗ, з боку державних органів і професійних об’єднань бухгалтерів та аудиторів; не менш важливою є швидка адаптація інших нормативних актів України.

Впровадження МСФЗ потребує розгляду та вирішення наступних питань, які носять дискусійний характер.

МСФЗ – наднаціональна система. Необхідність розробки міжнародних стандартів викликана процесом уніфікації існуючих національних вимог і правил ведення обліку та складання звітності в різних країнах. Таким чином, МСФЗ виступають в якості системи, яка не пов’язана напряму з економікою окремих країн та не має власних традицій. Те, що закладене в основу системи МСФЗ, є результатом компромісів між представниками різних систем звітності (перш за все, країн-членів КМСФЗ). Це, в свою чергу, спричинило те, що міжнародні стандарти передбачають основний і альтернативний підходи до визнання та оцінки активів, зобов’язань і капіталу в ряді випадків, залишаючи можливість вибору тієї або іншої облікової політики, що використовується в тій або іншій країні, без створення єдиних вимог до складання звітності, яку дійсно можна було б порівняти.

Яскравим прикладом є підхід до капіталізації відсотків за борговими зобов’язаннями. Основним методом відповідно до вимог МСФЗ є списання відсотків відразу (як і в практиці більшості країн ЄС), альтернативним – їх капіталізація (є обов’язкова в США та більшості країн Латинської Америки).

Передбачається, що перевагу краще віддавати основному підходу, оскільки його застосування підвищує можливість порівняння звітності. Однак керівництво підприємства має право самостійно прийняти рішення про застосування підходів в конкретних умовах з обов ’ язковим обґрунтуванням свого вибору. У зв ’ язку з загальною тенденцією посилення правил бухгалтерського обліку, направленого на підвищення прозорості фінансової звітності, проводиться робота зі скорочення кількості альтернатив.

Відмінності в традиціях ведення бухгалтерського обліку та вимогах до складання та надання фінансової звітності. МСФЗ відкидає досвід окремих країн стосовно ведення обліку та порядку складання звітності, окрім погоджень між країнами-членами Ради з МСФЗ. Підкреслимо, що МСФЗ – це система принципів складання та надання звітності, а не правила ведення бухгалтерського обліку. На відміну від міжнародних, національні, як правило, передбачають обидва аспекти. Якщо МСФЗ не застосовуються в якості національних стандартів, то даний момент можна розглядати скоріше не як недолік, а відмінність міжнародної системи від національних.

Слабка розробленість галузевих стандартів . Ще один недолік МСФЗ обумовлений тим, що спочатку вони були системою загальних стандартів, в якій не передбачалися галузеві правила, які б враховували особливості тієї або іншої галузі. Спеціалізовані стандарти почали створюватися лише з кінця 1990х рр., однак на сьогодні їх існує невелика кількість. Нещодавно вийшов стандарт для страхового бізнесу МСФЗ( IFRS ) 4“Договори страхування”. Відсутні та знаходяться на стадії розробки інші галузеві стандарти, наприклад, з видобувної промисловості.

Використання професійного судження . До недоліків міжнародних стандартів відносять те, що вони багато в чому покладаються на професійне судження укладача звітності. Відсутність досвіду використання професійного судження у спеціалістів, які складають звітність, а також багатоваріантність вибору внутрішніх і зовнішніх джерел інформації для прийняття рішень спричиняють непорозуміння серед бухгалтерів-практиків і дослідників. Прикладом може бути аналіз активів відносно їх знецінення, передбачений МСФЗ (IAS) 36“Знецінення активів”, відповідно до якого активи підлягають переоцінці за наявності ознак, визначених стандартом. При цьому обумовлюється, що наведений перелік не є вичерпним та підприємство може самостійно обрати інші ознаки знецінення активів.

Сфера застосування . МСФЗ орієнтовані тільки на комерційні підприємства, створені та функціонуючі для отримання прибутку. Таким чином, МСФЗ жодним чином не регулюють складання звітності некомерційними організаціями, а саме: громадськими, бюджетними, благочинними та іншими.

Одним з полемічних питань на сьогодні залишається питання щодо того, які саме суб’єкти господарської діяльності повинні перейти на складання звітності за МСФЗ? Перш за все, потрібно зазначити, що чинні міжнародні стандарти не призначені для застосування підприємствами малого та середнього бізнесу, що значно звужує сферу їх розповсюдження.

МСФЗ не прийнятні для використання середніми, а тим паче малими підприємствами через високі порівняно з доходами та оборотами підприємств витрати на складання комплекту звітності за вимогами міжнародних стандартів.

Зазначені положення є об’єктом обговорення та внесення змін і доповнень до існуючих стандартів. За 2001-2004 рр. Радою з МСФЗ введено в дію нові стандарти, а також ряд змін до вже існуючих; поставлено основні та загальні для всіх чинних стандартів завдання щодо їх удосконалення, які полягають у скороченні або повній відміні альтернативних методів обліку та оцінки; зменшенні та усуненні протиріч, існуючих у положеннях окремих стандартів; а також вирішенні проблеми конвергенції між національними та міжнародними стандартами.

Особливої уваги при обговоренні актуальних питань переходу на МСФЗ потребують уваги та шляхів вирішення внутрішні проблеми підприємств, які що визначаються поточними управлінськими завданнями підприємств і включають недостатність кваліфікованого персоналу, недостатність системи збору інформації (програмного забезпечення) та збільшення кількості пакетів звітності (складанні звітності за МСФЗ та національними стандартами).

Для активного застосування МСФЗ в Україні важливе значення має їх законодавче визнання. Єдине, чим можна сьогодні керуватися, це – Розпорядженням Кабінету Міністрів України “Про затвердження заходів щодо реалізації пріоритетних напрямків розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах” № 25–з від 18 січня 2003 р., згідно якого всі українські акціонерні товариства протягом 2004-2005рр. повинні перейти на МСФЗ. Точної дати для такого переходу не встановлено.

Серед підприємств, які вже сьогодні користуються послугами аудиторських фірм або самостійно складають звітність за МСФЗ, можна відзначити спільні підприємства, банківські установи, підприємства з іноземними інвестиціями, а також підприємства, які активно працюють над залученням закордонних інвестицій. У зв’язку з цим постає важливе питання: яким чином потрібно складати звітність відповідно до вимог МСФЗ.

Відзначимо, що зміни в порядку ведення бухгалтерському обліку та складання звітності, зокрема перехід на МСФЗ, повинні здійснюватися поступово, з урахуванням можливостей, потреб і готовності професійного та іншого зацікавленого суспільства, а також органів державної влади.