WEB-ресурс научно-практических конференций

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ГЕНОТИП СУСПІЛЬСТВА ТА НЕОБХІДНІСТЬ ЙОГО ВРАХУВАННЯ В ПРОЦЕСІ ЕКОНОМІЧНОГО РЕФОРМУВАННЯ

Т.М.Литвиненко

Трансформаційні перетворення української економіки в процесі розбудови держави мають на меті створення сучасної економічної системи, яка забезпечує ефективне господарювання, що, в свою чергу є умовою підвищення добробуту народу. Важливою складовою цього процесу є формування потужного приватного сектору, всебічний розвиток підприємництва, без чого існування соціально-орієнтованої, конкурентоспроможної на світових ринках економіки неможливе.

Світовий досвід вчить, що без малого та середнього бізнесу ефективного господарювання не буде. Дослідники розвитку малого бізнесу в Україні відзначають, що досягнутий рівень його розвитку ще відстає і від потреб нашого суспільства і програє при порівнянні з світовим досвідом: в державі низькі показники інтенсивності МБ (в Україні 4,8 малих підприємства припадає на 1000 тис. осіб, тоді як у США цей показник досягає 74,2; в країнах Європейського Союзу – 45), частка МБ у ВВП України складає близько 10%, а в США і в ЄС відповідно 52% і 67% (див. [1,с.20].

На перший погляд могло здатися, що роздержавлення та приватизація, значне скорочення промислового виробництва в зв’язку з розпадом єдиного народногосподарського комплексу в межах СРСР будуть доброю основою вивільнення підприємницької ініціативи і створення сектору малого бізнесу, адже це веде до втрати доходів багатьох громадян суспільства. Якщо до цього додати ще й правову підтримку у вигляді законодавства щодо розвитку малого бізнесу, то здавалось, можна було досить швидко отримати конкурентоспроможну ринкову економіку в Україні, де кожен член суспільства зможе знайти своє місце: підприємці об’єднувати ресурси заради отримання прибутків, працівники – знаходити робочі місця та засоби існування, споживачі – отримають потрібні товари та послуги, держава – податки. Проте цього не трапилось, а останнім часом загострюється суперечність: з одного боку внутрішній ринок товарів потребує розширення, в тому числі й за рахунок більш динамічного розвитку МБ, але темпи приросту підприємств МБ почали скорочуватись, що викликає потребу визначити причини такого розвитку МБ, особливо з урахуванням недостатньої інтенсивності МБ в сучасній Україні, порівнюючи з світовим досвідом.

Для становлення та розвитку МБ зроблено в Україні немало. Та все ж до справжніх успіхів малого підприємництва ще потрібно пройти тернистий шлях, і сьогодні, на жаль, справедливі оцінки аналітичного документу “Національна програма розвитку малого підприємництва – очікування, проблеми, перспективи”: “мале підприємництво все ще не посіло того місця в соціально-економічному розвитку країни, яке воно займає в країнах розвинутої ринкової економіки” [1,с.11]

Вирішення проблем розвитку малого бізнесу потребує не лише вдосконалення законодавства, посилення виконавської дисципліни щодо реалізації політичних рішень а й поглиблення теоретичного аналізу розвитку суспільно-економічних відносин, в межах яких розвивається малий бізнес і набуває певних особливостей.

Поглиблення дослідження цих проблем має базуватись на певних методологічних основах, які доречно враховувати не лише для розуміння сутності речей, а й для врахування їх в розробці економічної політики щодо розвитку і підтримки малого бізнесу й підприємництва в державі. В цьому плані на нашу думку доречно вивчити можливості прикладного застосування інституціонально-соціологічного напряму в сучасній економічній науці. На наш погляд саме ця теорія дозволяє краще зрозуміти причини тих перепон, які можуть стримати поступальний розвиток суспільства.

В сучасному суспільстві значно зростає роль людського фактору, суспільної свідомості та суспільних інститутів у функціонуванні економіки. В цьому плані зокрема доречно дослідити, як у суспільній свідомості та інституціях закріплений механізм соціального успадкування та соціальних змін. Для розуміння особливостей розвитку малого бізнесу в Україні важливо також враховувати те, що досліджується у науковій літературі як “соціально-економічний генотип суспільства”, як визначення особливостей ментальності українців та врахування цього в процесі економічного реформування.

Поняття “соціально-економічний генотип” вперше було використано в науковій літературі Е.З. Майманисом [2]. Феномен “соціально-економічний генотип” (СЕГ) визначається як “інформаційний механізм, що забезпечує відтворення структури, принципів регламентування та навчання (відбору, запам’ятовування та передавання позитивного досвіду) в певній соціально-економічній системі” [3, с.94]. СЕГ, носієм якого є суспільство, фіксується у вигляді теоретичних положень, правових актів, адміністративних інструкцій, програм навчання, традицій та звичок, правил господарювання. За своїм змістом СЕГ – це інформація, що виражає якісні риси соціально-економічної системи. СЕГ формується на об’єктивній основі – процесі виробництва. Ядро СЕГ складають інтереси (висхідна ланка, що поєднує об’єктивні суспільні процеси з суб’єктивною діяльністю людей), система цінностей (укорінює СЕГ в культурі суспільства та його традиціях), мотиваційний комплекс господарської діяльності. Відчутний вплив на економічну діяльність спостерігається в ставленні до власності, до праці, до споживання, до суспільного життя в цілому. СЕГ має певну соціально-психологічну оболонку у вигляді суспільно-економічної свідомості. Поведінка людей у суспільстві визначається не лише виробничими процесами, а й соціально-культурними історичними традиціями. В даному випадку ставиться завдання зробити спробу аналізу впливу на економічне життя комплексу явищ інформаційного порядку, через які формується поведінка людей як членів суспільства, де кожен виконує свою роль, але виконання цієї ролі впливає на життя суспільства в цілому.

Соціально-економічний генотип суспільства є багатоаспектним явищем, яке має багато вимірів і може визначатись як різновекторний феномен. В певному якомусь аспекті українці входять до кола християнських народів, проте для українців не так чітко виражені загальновизнані ціннісні засади Західного світу такі як раціоналізм, індивідуалізм, утилітарно-прагматичне ставлення до навколишнього світу як до засобу досягнення власної мети. Те ж саме можна сказати й щодо цінностей цивілізацій Сходу: патерналізм, колективізм, ієрархізм, ритуалізм, прагнення до стабільності [4, с.154].

Зазначаючи подібність українців і західних людей виділяють індивідуалізм, проте він далекий від індивідуалізму німців, англійців. Хоч, звичайно ж, українці мають цю рису значно більш яскраву, порівнюючи з узбеками, росіянами.

В сучасних умовах лише відбувається зміна соціально-економічного генотипу суспільства, сформованого в адміністративній економіці. Життєдіяльність суспільства в сучасних умовах деформована поглядами, які домінували у старому командному суспільстві. При розвитку малого бізнесу це не враховане. Тому цілком можливо, й тут ще є фактор, що стримує розвиток малого бізнесу.

Трансформаційні процеси, що відбуваються у всіх сферах суспільного життя, особливо ті, які носять яскраво виражений інноваційний характер не завжди знаходять підтримку серед більшості громадян. Нерідко на заваді стають інерційність громадської свідомості, наявність старих стереотипів у поведінці людей. Неврахування стереотипів при розробці певних рішень та втіленні їх в життя на всіх рівнях життєдіяльності суспільства знижує ефективність функціонування як окремих сфер, так і суспільства в цілому.

Стереотип поведінки прийнято визначати як схему, шаблон, на основі якої індивід здійснює ту чи іншу діяльність. Ці схеми визначають спрямованість та зміст не лише свідомості, але й поведінки індивідів. В результаті досягається висока стійкість у сприйнятті, осягненні реальності та здійсненні практичних дій, що дозволяє людині швидко реагувати на різноманітні подразники, що на неї впливають. Водночас стереотип справляє ефект гальмування процесу вироблення власних поглядів та відповідного практичного мислення і дій.

Література

1. К.М.Ляпіна, Д.В.Ляпін, С.М.Береславський. “Національна програма розвитку малого підприємництва – очікування, проблеми, перспективи” – К.: Інститут конкурентного суспільства, 2001, с.20 ).

2. Майманис Е.З. Управление хозяйственным механизмом и экономическая кибернетика // Экономика и математические методы – 1976 , т. Х ІІ , вып . 4;

3. Майманис Е.З. Социально-экономический генотип общества – Постижение: Социология. Социальная политика. Экономическая реформа / Р ед.-сост. Ф.М.Бродкин , Л.Я.Косалс , Р.В.Рывкина. – М.: Прогресс, 1989 .

4. Кульпин Э. С. Бифуркация Восток-Запад. – М.: Наука, 1996.