СИНЕРГЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЕКОНОМІКИ ТА ЇЇ ПІЗНАННЯ

Ю.В.Коляда, І.В. Юн

Економіка з її швидкоплинними процесами, явищами та проблемами відноситься до розряду складних та надскладних систем серед відомих прикладів біологічних або неживої природи. Особливим чином це спостерігається в українській економіці перехідного періоду, можливо калейдоскопічно трансформаційній. Економічним перетворенням притаманній нелінійний характер: реакція системи на подразники внутрішньої природи чи зовнішнього походження не прямо пропорційна величині самого збурення. Більше того, відмінною рисою нелінійної економічної системи є можливість існування добре відомого в техніці явища резонансу, коли слабке збудження, будучи якимось чином узгодженим з поведінкою деяких елементів системи, призводить до колосального росту показників системи в цілому, інколи руйнівного характеру. Але ж можна ставити метою досягнення резонансу без подібних наслідків, тобто отримувати потрібний результат при значній економії ресурсів системи. Варто зазначити, що на відміну від технічних пристроїв і систем в економіці існує множина (неоднозначність) цілей, яки формуються в середовищі економічної системи, не завжди вказуються зовні. При наявності множини шляхів економічного розвитку логічно з `являється питання про найкращій вибір.

Із широкого спектру визначальних рис економіки в цілому або її складових - виробничої та фінансової-кредитної підсистеми також привернемо увагу до наступного [1]:

а) емерджентність – наявність у економічної системи властивостей, що не притаманні жодному її компоненту;

б) іманентна невизначеність та неповнота економічної інформації, щомоментно змінюваної;

в) агрегування , декомпозиція в економіці, тобто розгляд локальних економічних експериментів над підсистемою, вкрай обмежені, бо спостерігаються гетерогенні зв`язки тісної та глибокої синтезної дії між елементами економіки;

г) відокремлення деяких процесів удаване, межує з штучної ізоляцією.

Зазначений стан справ унеможливлює:

а) пряме експериментування або безпосереднє;

б) також проведення та званого „чистого” експерименту. Отже, вивчення української економіки в цілому чи її складових підсистем потребує іншого підходу на противагу традиційному – класичного лінійному уявленню щодо економічних процесів, головним чином ідеографічного характеру.

Новітній стиль наукового мислення та сучасна методологія наукового пошуку, зокрема економічного, пов`язується з використанням досягнень синергетики, чиї концептуальні засади, принципи та можливості якнайкраще відповідають економічному сьогоденню перехідного періоду – складний, суперечливій і динамічній економічній реальності. В ній, як ніколи раніше, зростає роль не тільки тих, хто приймає рішення, але і тих хто впроваджує в життя ухвали. Варто завжди мати на увазі ціну заходів, яку платять члени суспільства.

Останнім часом досить активно формується нелінійне економічне мислення, спричинене нерівноваженістю, нестійкістю, незворотністю відповідних процесів. До низки причин також відносяться інші концепти синергетики як от: флуктуація, біфуркація, когерентність, дисипація, тощо. Найяскравіший фактор є незамкнутість економічної системи, коли відбувається циркуляція фінансових потоків, ресурсних, інформаційних, а також її підживлення.

На передній план висувається нові вимоги щодо результатів в економіці чи оцінок економічних чинників, які мають носити кількісний характер. Яскравим прикладом такого ґатунку виступає книга [2] . Треба завжди пам ` ятати про оперативність і вірогідність отримуваних оцінок, витрати на них.

Цілком природного сприймається, що аналіз економіки як складної та надскладної системи потребує нового міждисциплінарного інструментарію, в ролі якого виступає синергетика, (її парадигма), результати якої адаптуються до економічної проблематики в цілому, не тільки у вигляді окремо взятих застосувань деяких положень. За поняттям „синергетична економіка” криється полідисциплінарний характер математичних знань, засвоєння яких трансформується в потужній апарат досліджень багатьох економічних проблем, належного пояснення їх природи та наслідків. Якраз синергетики займається виявом закономірних процесів самоорганізації дисипативних систем, до числа яких відноситься економіка. Між інші, не тільки минуле економічного буття визначає його теперішній стан, а також невідоме майбутнє як атрактор.

Слід пам`ятати про неухильно зростаючий інформаційний об ` єм мислення, на фоні якого відбувається пізнання динаміки економічного буття.

На підставі паралелей з іншими предметними областями науки і техніки та потреб власне економічної практики можна стверджувати, що належне дослідження проблем нелінійної економіки має стати комп ` ютерне моделювання за допомогою адекватних математичних моделей. Методологія обчислювального експерименту (ОЕ) в економіці ніяким чином: а) не суперечить класичній економічній науці, традиціям, що склалися; б) не конкурує з жодною фаховою дисципліною. Скоріше навпаки, з позицій ОЕ тільки уточнюються наші знання, вимагаючи більшої конкретності. Подекуди вони поглиблюються, сприяючи постановці важливих питань, їх успішному розв ` язанню.

Література:

1. В.В. Вітлінський Моделювання економіки; Навч. посібник . – К.:КНЕУ, 2003-408с.

2. В.Б.Занг. Синергетическая экономика. Время и перемены в нелинейной экономической теории: Пер .с англ. – М.:Мир, 1999, - 335с.

3. Евстигнеев В.Р. Идеи И. Пригожина в экономике. Нелинейность и финансовые системы // Общественные науки и современность. – 1998. - №1.-с.112-121