WEB-ресурс научно-практических конференций

ПІДГОТОВКА МЕДИКІВ У ІІІ ТИСЯЧОЛІТТІ: ДІАГНОСТИКА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ, ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ КАДРІВ

Н.В.Сміла

За даних соціальних умов збільшуються вимоги до лікарів як до професіоналів, здатних ефективно виконувати власні обов’язки. Готовність означає орієнтування освіти на багатогранний розвиток психологічних здібностей, творчих можливостей суб’єкта майбутньої професійної діяльності, вироблення, розвиток та корекцію вмінь, від яких залежить успішне виконання професійних функцій та обов’язків.

Одним з найголовніших завдань держави є подальша розбудова національної системи освіти, що передбачає оновлення її змісту з урахуванням нових суспільних реалій, впровадження передових педагогічних концепцій та технологій, кращого вітчизняного та світового досвіду. Це, в свою чергу, буде сприяти формуванню інтелектуального потенціалу нації, забезпеченню висококваліфікованими фахівцями України третього тисячоліття.

Особистісний розвиток студента і формування його готовності до майбутньої професійної діяльності є основними при удосконалюванні роботи вищого навчального закладу освіти, в тому числі і медичної, на сучасному етапі розвитку суспільства.

Сукупність структурних параметрів моделі психологічної готовності до майбутньої професійної діяльності взаємообумовлена сформованістю соціально-психологічних якостей, необхідних для професійної діяльності медика. Оптимальне сполучення і рівень розвитку цих якостей може бути підвищений внаслідок цілеспрямованих формуючих дій.  

Метою нашого дослідження було виявити фактори, які мають вплив на формування та розвиток психологічної готовності. В результаті проведеного дослідження було виділено ряд якостей та властивостей особистості, які ми об’єднані в наступні фактори:

І. Вольові якості, емоційна стабільність, самоконтроль

ІІ. Гнучкість, динамізм особистості.

ІІІ. Емпатія, морально-етичні якості

IV. Комунікативні якості

V. Професійно-інтелектуальні якості

На другому етапі дослідження було проведено оцінку за 10-ти бальною шкалою реальну наявність цих особистісних властивостей у студентів медиків та ідеальну, тобто ту, яка за думкою експертів є необхідною для подальшої успішної професійної діяльності майбутніх лікарів. Різниця, яка спостерігається між цими двома показниками коливалась між 74,8% та 27,1%, що ілюструє важкість становища, яке склалося в нашій країні на сьогоднішній день та потребу в її вирішенні.  

Більш на все на себе звертає увагу низький рівень морально-етичних якостей: добропорядності, чесності; професіоналізму, потреби до професійного самовдосконалення, легкості та швидкості оволодіння новими професійними ідеями, технологіями, методами, засобами, майже відсутність уміння взяти на себе відповідальність в критичній професійній ситуації, гнучко підходити до діагностики та лікування в залежності від індивідуальних, вікових та ін. особливостей пацієнта.

  Таким чином дані проведеного дослідження свідчать про те, що формування психологічної готовності до майбутньої професійної діяльності студентів-медиків повинно враховувати не лише глибоку професійну підготовку, а й виховання морально-етичних якостей, таких як: добропорядність, чесність, співчуття.

Використання розробленої нами методики дозволяє підвищити точність діагностики і підняти наявний рівень психологічної готовності у студентів-медиків за рахунок впровадження у педагогічну практику удосконаленої програми соціально-психологічної підготовки майбутніх медиків.

Використання результатів діагностики психологічної готовності майбутніх медиків дозволяє проводити формування, закріплення та цілеспрямовану корекцію необхідних   якостей (знань умінь та навичок), потрібних у майбутній професійній діяльності, враховуючи індивідуальні особливості кожного студента.