WEB-ресурс научно-практических конференций

АРХІТЕКТУРА ДИСТАНЦІЙНОГО АРМ ВИКЛАДАЧА КОГНІТОЛОГІЧНОГО ТИПУ

В.М. Антонов, Ю.В. Антонова-Рафі

У статті розглядається актуальний новий сучасний підхід до проектування інтелектуальних освітніх дистанційних АРМ на основі когнітологічного підходу.

Автори досліджують концептуальну схему взаємодії сучасного педагога і навчаємого на основі нових освітніх технологій. Пропонується наступна узагальнена архітектура когнітологічного АРМ викладача ( Рис.).

Центральним і найбільш цікавим у когнітологічного АРМ на думку авторів є блок прогнозування, який побудований на наступних засадах:

концептуалізація; класифікація; формалізація; невизначеність; комп’ютерна когніологічність; якісність; технологічність.

Концептуалізація – це принциповий рівень проектування АРМ, який базується на аналізі основних джерел прогнозної інформації (нормативно-довідниковій; накопиченому досвіді: концептуальному, канонічному, науково-дослідницькому, спеціалізованому тощо; екстраполяції існуючих тенденцій і т. ін.); на дослідженні і використанні способів (методів) прогнозування (експертних, екстраполяційних, моделюючих) на етапах прогнозування (ретроспекції, диагнозі, проспекції).

Класифікація – це дослідницький рівень аналізу і вибору методів прогнозування за інформаційною підставою та за ступенем формалізації. За першим критерієм розглядаються фактографічні методи (методи аналогій: математичні, історичні; випереджальні методи; статистичні методи); експертні методи та комбіновані. За другим – це інтуїтивні методи (індивідуальні: аналітичні, сценарні, психо-інтелектуальні, інтерактивні; колективні: матричний, “Дельфі”, “мозкова атака”, “комісій”) та власне формалізовані (прогнозної екстраполяції: найменших квадратів, експонентного зглажування, ковзних середніх, адитивного зглажування; моделювання: структурного, мережевого, матричного, імітаційного).

Формалізація – це рівень аналізу “нечіткої” інформації педагогом за допомогою таких математичних теорій як: багатозначна логіка, теорії ймовірностей, помилок, інтервальних середніх, суб’ єктивних імовірностей, нечітких множин, нечітких мір та інтервалів для вирішення задач та проблем на основі експертної лінгвістичної вербальної “розмитої” інформації.

Невизначеність – це рівень ранжування вхідних даних за ступенями впевненості/невпевненості в їх істинності за допомогою відповідних коефіцієнтів. При цьому враховується, що нечітка інформація може бути за своєю природою поділена на таку: значення з максимальним ступенем упевненості, найбільш можливе значення, мінімальне значення за рівнем упевненості, максимальне значення за рівнем упевненості.

Комп’ютерна когнітологічність – визначається стосовно суб’єкта, що навчається (учня), і базується на принципах перетворення формалізованої інформації (даних) у комп’ютерні знання за допомогою таких модифікаторів: структуризація (внутрішня і зовнішня), інтерпретація, масштабування, наявність та активізація зв’язків між даними, завантаження (“занурення”) у семантичний простір Ч. Осгуда.

Якісність – це сукупність таких характеристик прогнозу, що у комплексі дозволяють зробити його ефективним, корисним, забезпечують одержання достовірного представлення (опису) суб ’ єкта, що навчається, на визначену перспективу і можливість ефективного використання прогнозних результатів для процеса керування на основі таких системних апріорних характеристик якості: інерційність, стійкість, зв ’ язність, складність тощо.

Технологічність – це рівень узгодження технологічності етапів прогнозування стосовно суб’єкта, що навчається в залежності від його індивідуальних особливостей. При цьому враховуються такі прогнози: оцінюючі, коректуючі, імовірносні, дослідницькі, а також прогнози нормативні, компонентні, ризиковані і т. ін.

Таким чином, інструментарій, що пропонується у даній статті, може стати у нагоді викладачу-когнітологу для плідної роботи у сучасних умовах інтенсивного розвитку нових освітніх технологій на основі комп’ютерно-когнітологічних засад.