WEB-ресурс научно-практических конференций

ПРОФЕСІЙНИЙ ЕСТЕТИЧНИЙ СМАК ЯК СКЛАДОВА КОМПЕТЕНТНОСТІ ЮРИСТА

Н.С.Калашник

Сучасний етап розвитку цивілізації ставить особливі вимоги до особистості. В нових умовах робиться наголос на творчу особистість, яка має неординарне мислення, є оригінальною в прийнятті рішень і т.п. Освіта звернена до людини не як до економічного фактора, а як до мети розвитку   і   найвищої цінності. Формування такої особистості значною мірою залежить від професійної компетентності юриста.

Фахові смаки формуються та   еволюціонують під дією правових, економічних, політичних, соціокультурних, ідеологічних чинників, які визначають рівень соціалізації особи та впливають на її аксіологічну діяльність, життєву позицію, є важливим компонентом її творчого потенціалу. Тому дослідження педагогічних умов формування фахових смаків майбутніх   викладачів правових дисциплін   передбачає аналіз теоретико-методологічних засад, історичних і соціокультурних передумов та психологічних механізмів   становлення і розвитку фахових смаків та дослідження механізмів впливу останніх на сутнісні риси особистості майбутнього викладача.

Актуальність цієї теми полягає у тому, що зараз першорядного значення формування у молодих поколінь   професійних естетичних смаків в процесі навчання й виховання, що суттєво впливає на духовний розвиток і активну життєву позицію особистості. Естетичний смак – це раціонально-емоційне освоєння людиною дійсності, здатність людини розуміти і оцінювати естетичні особливості предметів і явищ природи, суспільного життя.  

Однією з основних вимог до фахівця завжди   була   висока моральність, яку неможливо уявити без ціннісно-естетичного аспекту. Естетичне для юриста – це не тільки здатність знайти прекрасне та отримати задоволення від своєї професійної діяльності, але і особливе   ставлення до життя, емоційно-раціональне освоєння дійсності. Відомо, що під впливом реалій повсякденного життя і праці   особистість часто-густо переживає   деформацію своїх професійних уподобань, водночас    її фахова діяльність   накладає відбиток на повсякденне життя. Тому   ціннісно-естетичний аспект діяльності   юриста-фахівця відіграє роль не тільки одного з компонентів його духовного життя, але й запобігає проявам правового нігілізму, поверховому   ставленню та зневірі у своїй роботі, цинічному   відношенню до принципів та ідеалів права, тобто духовній деформації.

Очевидно, що юристи, як представники професій соціальної спрямованості, повинні виконувати свої публічні функції неупередженим чином, забезпечуючи необхідну конфіденційність і несучи відповідальність за вчинені дії. В країнах із розвинутим цивільним правом основні цінності суспільства, за загальним правилом, захищаються за допомогою превентивного правосуддя. В романо-германській сім`ї правових систем, до яких відноситься і Україна, саме   юрист, як публічний посадовець і радник сторін, відіграє у цьому значну роль. Тому окрім суто професійних юридичних знань та вмінь йому повинні бути притаманні та широко   використовуватися такі естетичні якості, як почуття гармонії, почуття міри, почуття ідеалу тощо. Усі ці якості можуть бути адекватно реалізовані у повсякденному житті лише при наявності належно сформованого   естетичного   смаку. А ле саме викладачу належить допомогти формуванню у майбутніх юристів вищезазначених якостей.

29 січня 2003 року на засіданні   “круглого столу” Вищої ради нотаріату Франції, присвяченому питанням якості в юридичних професіях, було наголошено: “Професіоналізм і чесність – це далеко не все. Ще багатьом конторам треба пройти великий шлях, щоб стати друзями своїх клієнтів” [1,С.22]. Простежується чітка тенденція до розуміння компетенції   юриста не тільки через суто професійні якості, але й через духовність, соціалізацію його діяльності.

Відомий юрист-деонтолог С.Сливка у своїх дослідженнях торкається питання естетичного смаку працівників юридичної орієнтації,   вживаючи при цьому   термін “естетично-правовий смак” [3,244-245]. Юрист діє в межах закону та правової свідомості,   і його професійні смакові якості повинні перебувати у правовому полі під впливом духу права, адже йому часто доводиться   виступати у різних ролях, з першого погляду не пов`язаних з його фахом –   психолога, педагога, культуролога, дипломата, актора тощо, які формують окремі види   ужиткового професійного мистецтва. А об`єднує ці ролі   естетична культура працівника. Тому,   виходячи з естетично-правових властивостей юридичної діяльності та естетичної практики юриста, потрібно правильно оцінювати естетичні властивості права та його застосування. Тому ми можемо говорити про професійний естетичний смак юриста.

Формування професійного естетичного смаку спеціаліста будь-якого фаху, в тому числі юриста і викладача, відбувається під впливом різних факторів: професійного, соціального, культурологічного тощо та особистого досвіду. Цей процес є динамічним і відбувається на протязі   усього життя. Загальні основи   смакової культури закладаються ще в дитинстві, а професійне забарвлення вона отримує   з початком навчання за фахом та упродовж усієї професійної діяльності.

Окрім зовнішніх факторів, на професійний естетичний смак впливає внутрішня позиція особи, самовдосконалення – професійне і загальне, самоконтроль. Зрозуміло, що професійний естетичний смак має індивідуальний характер, на його формування та прояви впливають позитивні та негативні психологічні, соціокультурні та інші індивідуальні риси особистості. Як наслідок,   можлива поява деформованого, спотвореного смаку, наприклад, юрист чи викладач може одержувати насолоду, демонструючи   свою владу або   застосовуючи засоби, які не є   адекватними   в даній   ситуації. Тут ми маємо характерний прояв відсутності належної естетичної   культури.

Також слід зазначити, що такі поняття, як справедливість, адекватність правових дій, як і самі правові принципи,   реалізуються через поняття гармонії та почуття міри, тобто через естетичні категорії, тому   не можуть бути вірно та продуктивно застосовані без розвиненого професійного естетичного смаку    фахівця.

Розглядаючи функцію професійного смаку при формуванні естетичних принципів юридичної діяльності, наголосимо, що йдеться про розв`язання актуальних правових проблем. Цінним є естетичне освоєння службового обов`язку, тобто насолода від якісно виконаної юридичної дії, від кваліфікованої і реально наданої юридичної послуги та інше. З професійною майстерністю пов`язане піднесення рівня правового почуття. Професійний естетичний смак допомагає формувати такий душевний стан, який сприяє уникненню несправедливих правових дій. Подолання стандартного юридичного мислення значною мірою є наслідком естетизації юридичної діяльності взагалі і тому є   функцією професійної   естетичної культури. Особливий інтерес викликає і функція впливу на виховання суб`єктів   права, бо для юриста, а особливо для викладача юридичних дисциплін, важливим є не тільки виконання певних юридичних дій, але й роз`яснення їх суті суб`єктам правовідносин. І тут знову ж таки одну з першорядних ролей відіграє належно сформований професійний естетичний смак.

Діяльність як викладача, так і юриста передбачає обов`язкові ритуали, церемонії. Важливо, щоб вони здійснювалися за законами естетики, формували відповідну ритуально-обрядову культуру, що певною мірою регулюється нормативно-правовими актами. Нарешті, естетичний смак наповнює і систематизує юридичний досвід особи. Ця функція доповнює естетичними почуттями професійні якості і у такий спосіб сприяє розвитку аналітичного мислення, здатності використовувати набутий почуттєво-емоційний потенціал з метою оптимального врегулювання правових відносин у суспільстві.

Список літератури:

1. Бенедикт де Валікур . Стандартні якості нотаріальних послуг//Нотаріат.–2004.–№ 6.–С.22–24  

2. Зинченко   В.П. Образование . Мышление . Культура // Новое педагогическое мышление / Под ред. А.В. Петровского . – М.: Педагогика,1989. – С.90–102.

3. Сливка С. Юридична деонтологія: Підручник.–Вид.2., перероб., доп.–К .: Атіка , 2003.–320 с.