Елементи параметричного моделювання в процесі формування інноваційної стратегії

А. Р. Ганієва , канд. екон. наук

Національний технічний університет України

Позитивні перетворення, властиві українській економіці останніх років, вимагають подальшого опрацювання проблемних питань, пов’язаних з підвищенням ефективності управління промисловими підприємствами. Зокрема для активізації інноваційних процесів в промисловості необхідно запроваджувати відповідні інноваційні стратегії, розробка яких ґрунтується на аналізі факторів зовнішнього середовища та оцінці інноваційного потенціалу підприємства.

Інноваційна стратегія як ефективний засіб управління розвитком підприємства не тільки дає змогу підприємству враховувати зміни в оточуючому середовищі, а й сприяє генеруванню змін (техніко-технологічного та організаційно-управлінського характеру) в середині підприємства та забезпечує управління цими змінами з метою підвищення рівня кінцевих результатів діяльності підприємства.

Для того, щоб сформувати адекватний набір альтернативних інноваційних стратегії для підприємства, необхідно визначити, які з параметрів зовнішнього середовища та інноваційного потенціалу є найбільш суттєвими для розвитку підприємства, дослідити яким чином параметри зовнішнього середовища та інноваційного потенціалу впливають на результати діяльності підприємства, а також силу взаємозв’язків різних параметрів між собою.

Для проведення аналізу взаємозв’язків параметрів зовнішнього і внутрішнього середовища нами були сформовані відповідні групи параметрів з урахуванням можливості одержання необхідних достовірних даних.

До складу параметрів зовнішнього середовища нами були включені фактори, що характеризують стан інноваційної діяльності в промисловості, оскільки загальногалузеві тенденції в інноваційній сфері впливають на характер інноваційної діяльності на окремому підприємстві, а також оцінки таких факторів мікрорівня зовнішнього середовища підприємств, як загальна атмосфера діяльності в галузі, інтенсивність технологічних змін в галузі, вплив споживачів на діяльність підприємств галузі, рівень ресурсної бази діяльності підприємств галузі, вплив екологічних факторів на діяльність підприємств галузі.

Для оцінки інноваційного потенціалу підприємств були виділені наступні параметри: рівень забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами, кількість введених в дію нових та модифікованих   технологічних процесів, валові капітальні інвестиції, інвестиції в матеріальні активи, інвестиції в нематеріальні активи, коефіцієнт оновлення основного капіталу, ступінь зносу основних фондів, ступінь придатності основних фондів, рівень інноваційної сприйнятливості персоналу, витрати на технологічні інновації, кількість спеціалістів, що виконують науково-технічні роботи, витрати на інформатизацію, витрати на маркетингові заходи та рекламу.

Оцінка зовнішнього середовища та інноваційного потенціалу підприємства з одного боку є основою для формування інноваційної стратегії, а з іншого – позитивні зміни зазначених параметрів в процесі реалізації інноваційної стратегії свідчать про активізацію інноваційних процесів на підприємстві, що в кінцевому випадку призводить до покращання загальних результатів його діяльності: збільшення обсягів виробництва, виручки від реалізації, кількості введених нових та модернізованих видів продукції, частки експортованої продукції, зменшення витрат на 1 грн. реалізованої продукції, зниження питомої ваги сировини і матеріалів в собівартості продукції та питомої ваги витрат на енергоресурси в собівартості продукції, підвищення рентабельності продукції, рентабельності активів та інших фінансових показників, збільшення частки ринку підприємства за основними видами продукції.

В якості інформаційної бази для аналізу були використані систематизовані дані по провідним целюлозно-паперовим підприємствам України: ВАТ „Малинська паперова фабрика”, ВАТ „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”, ВАТ “Київський картонно-паперовий комбінат”, ВАТ „Рубіжанський картонно-тарний комбінат”.

Конкретними інформаційними матеріалами стали дані економічної звітності підприємств та результати експертного оцінювання їх діяльності.

Для оцінки взаємозв’язків параметрів ми використали коефіцієнт кореляції, який показує тісноту зв’язків між параметрами:

      ,    

де D ₁ , D ₂ – дисперсії двох вибірок;

K ₁₂ – кореляційний момент.

Дисперсії та кореляційний момент розраховуються за наступними формулами:

Кореляційні методи аналізу мають ряд обмежень, оскільки дають усереднені залежності взаємодії параметрів зовнішнього та внутрішнього середовища підприємств і слабо враховують специфіку окремого підприємства. Проте розрахунок кореляційних зв’язків дає можливість визначити силу і характер взаємного впливу параметрів, що характеризують зовнішнє та внутрішнє середовище діяльності підприємства, і відповідно виділити найбільш значимі з них для формування інноваційної стратегії розвитку окремого підприємства.

Принциповим моментом при аналізі розрахованих коефіцієнтів кореляції є визначення важливості або не важливості взаємозв’язків між параметрами шляхом встановлення порогу статистичної значимості ? _n . Визначення кількісної величини порогу статистичної значимості не є чітко формалізованою задачею і багато в чому залежить від досвіду та інтуїції.

В результаті опрацювання зібраних даних були побудовані матриці коефіцієнтів парної кореляції для параметрів зовнішнього середовища, інноваційного потенціалу, результатів діяльності та параметрів   зовнішнього середовища і параметрів інноваційного потенціалу та результатів діяльності підприємств. На основі логічного аналізу природи та характеру взаємозв’язків досліджуваних параметрів був обраний поріг статистичної значимості ? _n = ±0,5.

Розраховані значення коефіцієнтів кореляції були використані нами для побудови моделі кореляційних зв’язків між відповідними групами параметрів. Основу моделі складають визначені вище групи параметрів поєднані лініями, що відображають кореляційні зв’язки. Оскільки більшість параметрів взаємопов’язані між собою, в графічній інтерпретації моделі виділені вузлові точки, які об’єднують зв’язки між сукупністю параметрів.

Побудована модель кореляційних зв’язків дозволяє виділити фактори, що є взаємозалежними в групі параметрів зовнішнього середовища, інноваційного потенціалу підприємства, результатів діяльності підприємства та визначити фактори зовнішнього середовища, що впливають на зміни параметрів інноваційного потенціалу та результатів діяльності підприємств.

Так, зокрема, проведене дослідження показує, що найбільш суттєвим фактором зовнішнього середовища, що впливає на рівень інноваційного потенціалу підприємства, є оцінка   ступеня впливу споживачів на діяльність підприємств галузі. Цей параметр безпосередньо впливає на витрати на технологічні інновації, збільшення яких сприяє вдосконаленню продукції підприємства з урахуванням вимог споживачів; витрати на маркетингові заходи та рекламу, оскільки зростаючі вимоги споживачів до продукції вимагають створення та налагодження ефективної роботи каналів збуту продукції, пошук нових споживачів та вдосконалення роботи з існуючими; інвестиції в нематеріальні активи, які на сьогоднішній день вважаються головним фактором розвитку підприємства. Збільшення ринкової влади споживачів змушує підприємства шукати нові, нестандартні рішення для задоволення потреб споживачів, а отже обумовлює необхідність формування відповідної інноваційної стратегії розвитку підприємства.

Аналіз кореляційних зв’язків між параметрами інноваційного потенціалу та параметрами, що характеризують результати діяльності підприємства, дозволив визначити найбільш суттєві фактори інноваційного потенціалу від яких залежить результативність діяльності підприємства. Тісний зв’язок присутній між обсягами інвестицій в матеріальні та нематеріальні активи і показниками фінансового стану підприємства; витратами на інформатизацію та обсягами виробництва, кількістю введених нових та модернізованих видів продукції, витратами на 1 грн. реалізованої продукції; витратами на маркетингові заходи та рекламу та обсягами виробництва, виручкою від реалізації; ступенем зносу та ступенем придатності основних фондів і показниками фінансового стану підприємства.

Отже, оскільки формування інноваційної стратегії зорієнтоване на досягнення пріоритетних цілей підприємства (а результати діяльності є свідченням ефективності досягнення поставлених цілей) шляхом використання інноваційних можливостей підприємства, то можемо зробити висновок, що при розробці набору альтернативних варіантів інноваційних стратегій необхідно в першу чергу враховувати такі складові інноваційного потенціалу як рівень НДДКР, рівень маркетингу на підприємстві, фінансовий стан підприємства.