WEB-ресурс научно-практических конференций

Грабчук О.М.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

ТА ЇХ РІЗНОВИДИ

Головною умовою виникнення та обігу великої кількості фінансових інструментів є процес грошового заощадження. Заощадження грошового капіталу важливе як процес впливу на увесь хід економічного відтворення. Способом реалізації процесу нагромадження, руху, розподілу та перерозподілу грошового капіталу в межах та за допомогою фінансового ринку є найрізноманітніші фінансові інструменти. Залежно від способів, цілей, методів та форм нагромадження вони поділяються на різні види, проте у своїй сукупності відіграють одну з визначальних ролей в організації фінансового ринку як об’єкт його дії [ 2 ].

Фінансовий інструмент визначають як будь-який контракт, який спричиняє виникнення фінансового активу одного підприємства і фінансового зобов’язання або інструменту капіталу іншого підприємства [ 4 ].

Класифікацію фінансових інструментів можна проводити залежно від видів та сегментів фінансових ринків, на яких вони обертаються. Виділяють такі фінансові інструменти: інструменти ринку позичкових капіталів, інструменти ринку цінних паперів, інструменти валютного, інструменти страхового ринку, інструменти ринку дорогоцінних металів та дорогоцінного, інструменти ринку нерухомості.

Залежно від пріоритетної значимості, розрізняють: первинні фінансові інструменти (переважно цінні папери, які характеризуються тим, що їх випустили в обіг власне первинні емітенти); вторинні фінансові інструменти або деривативи (цінні папери, що підтверджують право або зобов’язання їх власника купити або продати первинні цінні папери, які обертаються, валюту, товари або нематеріальні активи на попередньо визначених умовах у майбутньому).

За термінами обігу виділяють короткострокові (з періодом обігу до одного року) та довгострокові (з періодом обігу більше одного року) фінансові інструменти.

За гарантованістю рівня дохідності фінансові інструменти поділяють на: фінансові інструменти з фіксованим доходом (фінансові інструменти з гарантованим рівнем дохідності при їх погашенні незалежно від кон’юнктурних коливань ставки позикового відсотка на фінансовому ринку); фінансові інструменти з невизначеним доходом.

За характером фінансових зобов’язань фінансові інструменти класифікуються як: інструменти, наступні фінансові зобов’язання за якими не виникають (інструменти без наступних фінансових зобов’язань); боргові фінансові інструменти.

За рівнем ризику виокремлюють такі види фінансових інструментів: безризикові фінансові інструменти; фінансові інструменти з низьким рівнем ризику; фінансові інструменти з помірним рівнем ризику; фінансові інструменти з високим рівнем ризику [ 3 ].

Фінансові інструменти є специфічними не речовими активами, які представляють законні вимоги власників цих активів на отримання певного доходу в майбутньому. За допомогою фінансових інструментів здійснюється спрямування фінансових ресурсів від тих, хто має їх надлишок до тих, хто потребує інвестицій. Ціна на будь-який фінансовий актив визначається кон’юнктурою ринку, що характеризує зрівноваження попиту й пропозиції на цей актив.

Фінансові інструменти, як правило, повинні приносити власникам певний прибуток. Прибуток за фінансовими інструментами може бути нарахований у трьох основних формах: у вигляді нарахування відсотка на номінал у відповідності до вказаної на сертифікаті величини відсотка; за рахунок різниці між ціною придбання та ціною погашення (фінансові інструменти з дисконтом); нарахування прибутку у вигляді дивіденду.

Фінансові інструменти можна назвати правами на ресурси (активи), які відповідають таким вимогам: вільний обіг (здатність купуватися та продаватися на ринку, виступати як самостійний платіжний інструмент, що полегшує обіг інших товарів); доступність (можливість бути об’єктом усіх видів угод (позики, дарування, зберігання тощо); стандартність (випуск однорідними серіями, класами тощо); документальність (повинні містити передбачені законодавством реквізити, відсутність будь-якого з них вказує на їх недійсність); регулювання і визнання державою (мають регулюватися та бути визнані державою як передумова довіри до них); ліквідність (здатність бути швидко реалізованими без істотних втрат для держателя); ризик (можливість втрат, що пов’язані з інвестиціями у фінансові інструменти).

Сучасна фінансова система являє собою структуру, засновану на механізмі кредиту. Абсолютно всі фінансові інструменти, за винятком золота, є чиїмись зобов’язаннями: держави (паперові грошові знаки, державні цінні папери); банків (кредит, депозитні та ощадні сертифікати, чеки, векселі, тощо); акціонерних товариств (акції, облігації, векселі); професійних учасників фондового ринку (похідні фінансові інструменти).

Фінансові інструменти виконують свої функції, поки інститути, що їх випустили, відповідають за зобов’язаннями, які оформлені цими фінансовими інструментами. У випадку банкрутства організації її активи знецінюються. Причому ризики фінансових інструментів вищого рівня значно більше ризиків їх базисного активу. Наприклад: ризики, закладені в опціони або ф’ючерси, вище ризиків цінних паперів, що складають їх базисний актив; ринок операцій з акціями вище ризиків операцій з валютою, в якій виражена їхня вартість; ризики операцій з грошовими коштами вище ризиків з реальним товаром.

Фінансові інструменти виконують низку функцій у системі суспільного виробництва. Вони є регулятором, що відображає дію закону вартості і динаміки норми прибутку в різних галузях виробництва. Фінансові інструменти забезпечують приплив капіталу з одних галузей в інші, а також мобілізують грошові кошти інвесторів. У розвинених промислових країнах в умовах рівноважної економіки значна частина вільного капіталу вкладається безпосередньо в купівлю фінансових інструментів.

Через фінансові інструменти реалізується можливість контролю за економікою й економічними процесами як у рамках макро-, так і мікроекономіки. Фінансові інструменти являють собою ланку, що сполучає суспільні, політичні, державні інститути (надбудову), з одного боку, і сукупність економічних відносин та зв’язків у суспільстві (базис), – з другого.

Список використаних джерел:

1.        Андрушків І. П. Фінансові інструменти банківського інвестування, їхня сутність та види / І. П. Андрушків // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. ? Вип. 20 (11).

2.        Васильєва Т. А. Фінансовий інструментарій забезпечення ефективного функціонування інвестиційного ринку / Т.   А. Васильєва, С. В. Леонов, О. В. Макарик // Механізм регулювання економіки. – 2009. - № 3. – Т. 1.

3.        Данькевич А. П. Фінансові інструменти: особливості визначення, класифікації та обігу / А. П. Данькевич // Наукові праці НДФІ. - 2009. - № 1 (46).

4.        Коваленко Ю. М. Фінансові інструменти в сучасному вимірі / Ю. М. Коваленко // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). - 2010. - № 2 (49).

5.        Саніна О. Р. Похідні фінансові інструменти у стратегічних рішеннях міжнародного менеджера / О. Р. Саніна, Н. Б. Бідник // Науковий вісник НЛТУ. – 2010. ? Вип. 20 (14).