WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Корнєєв М.В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Фінансові ресурси є матеріальним носієм фінансів будь-якої економічної системи, яка має свої відмінні форми та методи створення і використання фінансових ресурсів. Фінанси з позиції матеріального змісту оцінюються як сукупність економічних відносин, що знаходять своє конкретне вираження у фінансових ресурсах, формою руху яких є фінансові фонди [ 1 ]. Економічний зміст фінансових ресурсів полягає в тому, що вони є частиною ВВП та сумою показників системи національних рахунків - валового прибутку економіки, податків на виробництво, імпорт, з фізичних осіб, відрахувань у державні позабюджетні соціальні фонди, заощаджень домашніх господарств, трансфертів та ін.

Теоретичні та практичні аспекти формування і використання фінансових ресурсів широко досліджені такими вченими, як І. Бланк, В. Бєлоліпецький, М. Білик, О. Василик, Ю. Воробйов, А. Загородній, І. Зятковський, В. Ковальов, М. Коробов, В. Опарін, К. Павлюк, М. Романовський, В. Родіонова та ін.

Як зазначає О. В.  Міщук: «Фінансове забезпечення ресурсами визначається характером розв’язання двох ключових завдань: де і як мобілізувати фінансові ресурси в обсягах, необхідних для забезпечення відповідного рівня економічного зростання; як розподілити вироблений ВВП, щоб максимально сприяти економічному зростанню» [ 2 ].

Ефективна фінансова система сприяє покращенню економічних показників за трьома напрямами. Перший полягає в забезпеченні довгострокового економічного зростання шляхом стимулювання припливу капітальних вкладень. Другий напрям - підвищення якості життя населення. І третій - внесок фінансів у стабілізацію економічної діяльності. Внесок фінансової системи в довгострокове економічне зростання полягає, перш за все, у підвищенні сукупної продуктивності факторів виробництва, а не у збільшенні об’ємів інвестицій [ 2 ]. Але о бсяги наявних фінансових ресурсів є обмеженими з об’єктивних причин, серед яких основними є реальні обсяги ВВП та, певною мірою, національного багатства. Ці обмежені фінансові ресурси розподіляються в рамках сукупності державних та різноманітних недержавних фінансових інститутів.

Як зазначає В. Зимовець , проблема дефіциту фінансових ресурсів і способу їх залучення у ринковій економіці завжди вважалась актуальнішою, ніж проблема їх розміщення, але варто розглядати ці проблеми у комплексі, тому що залучення ресурсів для підприємства – це одночасно і їх розміщення для власника або посередника, а для узгодження економічних інтересів кожного з цих контрагентів, необхідно вирішити два завдання. По-перше, визначити ефективні способи залучення ресурсів для підприємства з урахуванням інтересів його власників. По-друге, знайти оптимальні способи розміщення фінансових ресурсів, що найбільшою мірою відповідали б інтересам їх власників. Наявність ефективних механізмів узгодження цих інтересів багато в чому визначає ефективність економіки в цілому, та траєкторію економічного розвитку у перспективі. Налагодженість різноманітних механізмів трансформації заощаджень в інвестиції сприяє економічному розвитку, їх відсутність – стримує його. Врешті-решт, для формування ефективного механізму способи залучення та розміщення фінансових ресурсів повинні поєднуватись в спеціалізованих фінансових інститутах, державних та недержавних [ 3 ].

При вирішенні вищезгаданих питань мова повинна йти і про закріплення за державою відповідних функцій та визначення фінансових джерел економічного зростання в рамках фінансової політики держави, роль якої у період зміни моделі розвитку значно зростає. А. І. Даниленко вважає, що важливим завданням фінансової політики в Україні є нарощування фінансових ресурсів в цілому на основі зростання базових факторів формування ВВП - прибутку, заробітної плати і обсягів податків на виробництво (за виключенням субсидій, пов’язаних із виробництвом) як потенційних джерел фінансових ресурсів та її спрямованість на усунення диспропорцій у розподілі первинних доходів між працею, капіталом і державою [ 4 ].

Проблема теоретичного обґрунтування забезпечення економічного зростання фінансовими ресурсами досить актуальна, особливо що стосується дослідження структури джерел, оптимальних умов формування ресурсів, їх розмірів та набуття ознак довгостроковості використання. Система забезпечення фінансовими ресурсами вимагає вивчення не тільки методів, форм і способів фінансування економічного розвитку, а й основних елементів фінансового механізму (важелів, інструментів). Структурними елементами фінансового забезпечення економічного зростання є джерела, інструменти та форми, методи фінансового забезпечення, кожен з яких виконує свої функції.

Рис. 1. Система забезпечення економічного розвитку фінансовими ресурсами

Джерела фінансового забезпечення економічного розвитку дають можливість диверсифікувати ресурсну базу для зростання та забезпечити поєднання капіталів підприємницького сектору та державних коштів. О. В.  Міщук вважає, що пріоритетна роль належить приватному та державному капіталам як джерелам формування фінансових ресурсів для забезпечення економічного розвитку [ 2 ].

Зважаючи на обмеженість джерел фінансування (власні кошти, державний бюджет та кошти замовників) в Україні й недоступність більшості з них для організації науково-технічної сфери через імовірнісний характер очікуваного результату й відсутність задовільної для фінансово-кредитних установ застави, брак належних обсягів власних інвестиційних ресурсів для здійснення проектів технічного переустаткування та реконструкції виробничих потужностей, особливої уваги набуває пошук і використання нових джерел, форм і методів фінансового забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності, а отже, і економічного зростання [ 5 ].

В умовах економічного зростання проблема формування сучасних відносин із залучення та розміщення фінансових ресурсів набуває особливої актуальності. Науково обґрунтовані концептуальні засади державної політики у цій сфері можуть та повинні відіграти важливу роль в фінансовому забезпеченні поступового розвитку економіки нашої країни.

Список використаних джерел:

1.       Василик О. Д. Фінансові ресурси держави / О. Д. Василик, К. В. Павлюк // Проблеми фінансово-кредитного регулювання в перехідній економіці: зб. наук. праць; НАН України, Ін-т економіки. - К., 1996. - 109 с.

2.       Міщук О. В. Фінансове забезпечення економічного зростання: теоретичний аспект / О. В. Міщук // Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції. – 2011. – № 2.

3.       Зимовець В. В. Акумуляція фінансових ресурсів та економічний розвиток: монографія / В. В. Зимовець. – К.: Ін-т економіки НАНУ, 2003. – 314 с.

4.       Фінансово-монетарні важелі економічного розвитку: в 3 т. / ред. А. І. Даниленко. - Т.1: Фінансова політика та податково-бюджетні важелі її реалізації. - К.: Фенікс, 2008. - 468 с.

5.       Товт Т. Й. Особливості фінансування інноваційної діяльності підприємств в Україні / Т. Й. Товт // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 3.