WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Лелюк Ю.М.

Полтавська державна аграрна академія, Україна

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ АНТИЦИКЛІЧНОЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

Посткризовий розвиток економіки України вимагає релевантних форм та методів проведення антициклічної політики, які не тільки будуть найбільш ефективними для даного періоду, але й закладатимуть підвалини існування економіки України в майбутньому згідно з загальною логікою спіралеподібного циклічного розвитку. Формування такої політики можливе лише на основі комплексного аналізу циклічної динаміки вітчизняної економіки. Під поняттям комплексного аналізу ми розуміємо поєднання традиційних та еволюційно-генетичних підходів до процесів циклоутворення. Якщо з позицій традиційних підходів аналіз і прогнозування хвильової динаміки розглядається за різними просторовими та часовими критеріями, то з позицій еволюційно-генетичного підходу аналізується збереження та збагачення «генотипу» всієї економічної системи або зміна генотипу в процеси спіралеподібної циклічної динаміки. Урахування обох підходів при аналізі поліциклічного розвитку української економіки як складної системи і дозволить, як на наш погляд, визначити ключові напрямки формування антициклічної політики.

Комплексний аналіз циклічності дозволяє прийти до висновку, що одним із таких ключових, стратегічних напрямків антициклічного державного регулювання для вітчизняної економіки на сучасному етапі є забезпечення її інноваційного розвитку, спрямованого на формування нового технологічного укладу. Це твердження базується на двох положеннях. По-перше, українська економіка (як і світова економіка в цілому) перебуває на хвилі зниження Кондратьєвського циклу, а саме в цей період і відбувається формування «критичного обсягу» інновацій, що зумовлює врешті-решт формування нового технологічного укладу. По-друге, згідно з цивілізаційними циклами В.І. Пантіна [4], наступна, висхідна хвиля Кондратьєвського циклу – це фаза революції світового ринку. Щоб зайняти адекватне місце в міжнародному розподілі праці і не перетворитися на сировинний додаток чи «всесвітній смітник» для утилізації відходів, Україна вже зараз повинна здійснювати активні заходи по інноваційному оновленню економічного базису, формувати дієві механізми становлення нового технологічного укладу. Таким чином, для забезпечення розвитку вітчизняної економічної системи згідно із загальною логікою циклічної динаміки, слід формувати таку державну антициклічну політику, яка спрямована на підтримку інновацій і формування нового технологічного укладу.

Історичний досвід свідчить про те, що країни, які вимушені були здійснювати модернізацію та структурну перебудову своєї економіки, щоб зробити її конкурентоздатною, протягом тривалого періоду часу мали досить високий рівень інвестицій. Так, після Другої Світової війни і майже до 1970-х років в країнах Європи норма нагромадження (відношення обсягу інвестицій до ВВП) складала 25%, в Японії – 30%, в Південній Кореї – була ще вищою. В період індустріалізації СРСР, а також в сучасному Китаї, що проводить модернізацію економіки, норма нагромадження сягає 40% ВВП [3, с. 65]. За нашими розрахунками, відношення капітальних інвестицій до ВВП в 2009 році складало 21%, а в 2010 – лише 17% [6, с. 35, с. 198]. Зрозуміло, що за такої норми нагромадження інноваційне оновлення вітчизняної економіки і становлення нового технологічного укладу є доволі проблематичним. Відповідно, державна економічна політика вступає в протиріччя із загальною логікою циклічної динаміки.

На жаль, в національній економічній системі поки що не сформований дієвий механізм ініціювання інноваційного розвитку. Відповідно, Україна продовжує залишатися в групі країн світу, що намагаються рухатися «навздогін» провідним країнам. Це зумовлює невисоку конкурентоспроможність національної економіки, гальмування процесів покращення рівня життя населення, стримування розвитку науково-технічного прогресу тощо. Значною мірою подібна ситуація пояснюється домінуванням в Україні рентоорієнтовної форми підприємницької діяльності, за якої інвестиції у владу приносять більшу віддачу, ніж інвестиції у інноваційні продукти або технології [2]. Невигідність здійснення інвестицій у інноваційні продукти та технології означає, що економічна система потрапила в так звану «технологічну пастку» [1]. Це не означає, що в усій економіці використовується виключно стара неефективна технологія; але нововведення мають «точковий» характер і не здатні забезпечити перехід економіки всієї країни до нового технологічного укладу. Так, в 2009 році доля підприємств України, які здійснювали інноваційну діяльність, складала лише 8,2%, в той час як в розвинених країнах світу цей показник коливається на рівні 70-80% [5]. За даними статистичного щорічника, кількість інноваційно активних промислових підприємств в Україні складала відповідно в 2007 році – 14,2%, в 2008 – 13,0%, в 2009 – 12,8%, в 2010 – 13,8% від загальної кількості підприємств в промисловості [6, с. 323]. Зрозуміло, що така незначна питома вага підприємств-«новаторів» не може сформувати необхідну критичну масу для переходу економічної системи до нового технологічного укладу.

В цій ситуації зусилля держави повинні бути спрямовані на «виштовхування» економічної системи з пастки, в якій та опинилася. Ми вважаємо, що це можливо тільки шляхом виходу на якісно новий рівень антициклічної політики, спрямованої на формування дієвих механізмів забезпечення інноваційного розвитку вітчизняної економіки.

Список використаних джерел:

1.       Балацкий Е.В. Э кономический рост и технологические ловушки / Е.В. Балацкий // Общество и экономика. – 2003. – №11. – C . 53 – 77.

2.       Вишневский В. Деньги нас не спасут [Электронный ресурс] / В. Вишневский , В.  Дементьев . – Режим доступа: http :// www . news 2000. org . ua /

3.       Глазьев С.Ю. Возможности и ограничения социально-экономического развития России в условиях структурних изменений в мировой экономике: научный доклад / С.Ю. Глазьев . – М.: РАН, Национальный институт развития. – 90 с.

4.       Пантин В.И. Циклы и волны глобальной истории. Глобализация в историческом измерении / В.И. Пантин . – М.: Новый век, 2003 . – 276 с .

5.       Россоха В.В. Проблемы инновационно-технологического обеспечения конкурентоспособности экономики Украин ы [Электронный ресурс] / В.В. Россоха . – Режим доступа: http :// www . innclub . info / wp - content / uploads /2011/11/ россоха . doc

6.       Статистичний щор і чник Укра ї ни за 2010 р ік / Державна служба статистики України. – К.: ТОВ «Август Трейд», 2011. – 561 с.